Жіночий рід (нульове закінчення)

Що таке III відміна

III відміна об’єднує іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини. Це означає, що слово граматично жіночого роду, але не має видимого закінчення -а або -я. Порівняйте: жінка, земля, пісня мають закінчення і належать до I відміни. А ніч, сіль, любов, подорож, радість, осінь закінчуються на приголосний і належать до III відміни.

Нульове закінчення не означає, що слова “без закінчення взагалі”. У називному відмінку закінчення не видно, але в інших відмінках воно з’являється: ніч — ночі, сіль — солі, подорож — подорожі, радість — радості. Саме тому корисно думати не тільки про останню літеру, а про всю парадигму. Якщо слово жіночого роду і в початковій формі закінчується на приголосний, перед вами дуже ймовірно III відміна.

Є один особливий іменник, який треба відразу поставити окремо: мати. Він не має нульового закінчення в називному відмінку, але за шкільною класифікацією належить до III відміни. У непрямих відмінках слово мати нарощує основу: матері, матір, матір’ю, матерів. Це не помилка і не змішування з формою мама. Мама належить до I відміни, а мати має власну історичну модель.

Найчастотніші слова III відміни можна поділити на кілька змістових груп. Перша група — абстрактні поняття: радість, гордість, мудрість, гідність, ніжність, щедрість, лють, міць. Друга група — явища природи й часу: ніч, осінь, тінь. Третя група — речовини або матеріали: сіль, мідь, кров. Четверта група — предмети й назви з повсякденного життя: піч, річ, суміш, розкіш. Окремо зручно пам’ятати подорож, бо це частотне слово з шиплячим кінцевим приголосним.

Початковий тест дуже простий:

1. Визначте рід іменника.
2. Подивіться на форму називного відмінка однини.
3. Якщо це жіночий рід і немає -а або -я, перевірте III відміну.
4. Якщо це мати, теж беріть III відміну, але пам’ятайте особливу основу.

Цей тест відразу відсікає багато помилок. Гість, день, кінь, олень, біль, степ закінчуються на приголосний, але це не III відміна, бо вони чоловічого роду. Вони належать до II відміни. Подруга, земля, пісня, мрія жіночого роду, але мають видиме закінчення -а або -я, тому це I відміна. III відміна тримається на поєднанні двох ознак: жіночий рід і нульове закінчення.

У живому мовленні III відміна не виглядає як список винятків. Це звичайні слова: Уночі було тихо, без солі страва прісна, після подорожі ми довго відпочивали, у серці була радість, аналіз крові готовий. Якщо ви вмієте розпізнати ці слова, то зможете правильно утворювати форми, які часто потрібні в письмі: ніччю, сіллю, кров’ю, подорожжю, радістю.

Погляньте на маленьку ситуацію з нічної зміни в лікарні. Медсестра каже: Принесіть, будь ласка, сіль для розчину й перевірте піч для стерилізації. Лікар відповідає: Після цієї подорожі до лікарні пацієнт дуже втомився, але аналіз крові вже готовий. У кількох реченнях з’явилися сіль, піч, подорож, кров. Це не штучна граматична добірка, а реальні слова з побутового й професійного контексту. На B1 важливо бачити граматику саме так: форма працює всередині ситуації, а не окремо від змісту.

Ще один спосіб швидко впізнати III відміну — поставити поруч форму з прикметником або займенником. Кажемо ця ніч, ця сіль, ця любов, ця подорож, ця радість, ця осінь, ця мідь. Слово ця підтверджує жіночий рід. Потім дивимося на називний відмінок: ніч, сіль, любов, подорож не мають видимого -а/-я. Тому вони не переходять до I відміни. Якщо ж кажемо цей гість, цей день, цей біль, це вже чоловічий рід і II відміна.

Не всі слова III відміни однаково частотні в розмові. Ніч, річ, сіль, подорож, відповідь, осінь потрібні дуже часто. Мідь, лють, верф або Русь трапляються рідше або в спеціальніших текстах. Але правило для них однакове: якщо слово належить до III відміни, його форми треба будувати за цією системою. Добре вивчити кілька частотних слів, а потім переносити модель на нові слова обережно, через рід, основу й словник.

У словниках і граматиках ви можете побачити позначку ж. або жін. біля таких слів. Це не дрібна технічна інформація. Саме рід вирішує, чи буде слово III відміною. Тому під час читання нового тексту корисно виписувати не просто подорож — journey, а подорож, жін., III відміна. Така нотатка відразу підказує майбутні форми: подорожі, подорожжю, подорожей.

III відміна чи ні

Відмінювання III відміни в однині

В однині III відміна має доволі стабільну систему закінчень. Найзручніше побачити її на трьох словах: ніч, любов, радість.

У таблиці видно кілька важливих речей. По-перше, називний і знахідний відмінки часто збігаються: бачу ніч, пам’ятаю любов, відчуваю радість. По-друге, родовий, давальний і місцевий мають закінчення -і: без ночі, до ночі, у ночі. По-третє, орудний відмінок має свою особливу тему: ніччю, любов’ю, радістю. Саме орудний найчастіше дає помилки, тому він винесений у наступний розділ.

Родовий відмінок має одну сучасну варіантність, яку треба знати на B1. Для іменників на -ть після приголосного, а також для слів кров, любов, осінь, сіль, у родовому відмінку однини можливі форми на -і і форми на -и: радості і радости, гідності і гідности, крові і крови, любові і любови, осені і осени, солі і соли. У навчальному письмі можна спокійно використовувати форми на -і як нейтральні. Форми на -и треба впізнавати як нормативні там, де вони доречні, але не переносити їх механічно на всі слова.

Давальний і місцевий у цій темі краще тримати в активній моделі на -і: дати перевагу радості, завдячувати любові, бути вдячним матері, бачити правило у відповіді на запитання. У звичайному мовленні частіше будуть фрази завдяки любові, у радості, у цій подорожі, на солі у хімічному або кулінарному значенні. Варіантність -і/-и стосується родового відмінка однини; давальний і місцевий не треба автоматично переробляти на -и.

У давальному відмінку шукайте питання кому? чому?: радіти ночі, довіряти мудрості, дати шанс любові, завдячувати матері. У місцевому відмінку часто є прийменник: у радості, в осені, на матері, у відповіді, у подорожі. У родовому відмінку часті прийменники й слова без, до, після, для, немає, бракує: без солі, до ночі, після подорожі, немає відповіді, бракує мудрості. Якщо бачите однакову форму любові, не поспішайте називати відмінок без контексту. Без любові — родовий, завдяки любові — давальний, у любові — місцевий.

Те саме працює з формою матері. У реченні порада матері була спокійна це родовий відмінок: порада кого? У реченні я подякував матері це давальний: подякував кому? У реченні у матері в руках була книжка форма стоїть після прийменника у й описує особу, біля якої щось є. Форма однакова, але синтаксична роль різна. Для B1 це нормальна ситуація: українські відмінки часто розпізнаються не тільки за закінченням, а й за питанням, прийменником і значенням у реченні.

Окрема ознака III відміни — чергування голосних у деяких словах. У називному відмінку маємо і в закритому складі: ніч, піч, річ. Коли з’являється закінчення, склад відкривається, і бачимо о або е: ночі, печі, речі. Це той самий морфонологічний принцип, який уже траплявся в темі чергування голосних: звук у закритому складі і звук у відкритому складі можуть відрізнятися.

Порівняйте кілька коротких пар:

Форма річ має ще одну особливість: у множині вона часто означає “предмети” — речі. Це не заважає бачити III відміну в однині: річ — речі — річчю. У реченні збери речі слово стоїть у множині, а в реченні цією річчю користуються щодня маємо орудний однини з подвоєнням.

Слово мати треба вивчити окремою маленькою таблицею:

У слові мати з’являється основа матер- або матір-: матері, матір, матір’ю, матерів. Не підставляйте сюди модель мама — мамою, бо це інша відміна. У розмовному звертанні природно сказати мамо, але це вже форма від слова мама, а не від книжнішого слова мати.

У текстах слово мати часто має трохи урочистіший або нейтрально-книжний відтінок, ніж мама. У розмові дитина частіше скаже мама, але в біографії, документі, новині або серйозній розповіді можна побачити мати: мати підтримала сина, пам’ять про матір, лист до матері, розмова з матір’ю. Для граматики важливо не змішувати ці два слова. Мама дає мами, мамі, мамою; мати дає матері, матір, матір’ю.

Кличний відмінок у таблиці теж потребує обережності. Форми ноче, любове, радосте граматично можливі й трапляються в художніх або урочистих текстах, але в повсякденному мовленні ви рідко звертатиметеся до ночі або радості як до особи. Тому не треба робити з кличного центральну частину активної практики. На B1 достатньо впізнавати форму і розуміти, що основні робочі відмінки для цієї теми — родовий, орудний і множина.

Форми однини

Подвоєння в орудному відмінку

Орудний відмінок однини — головна практична точка цієї теми. У багатьох іменниках III відміни перед закінченням -ю кінцевий приголосний основи подвоюється: ніч — ніччю, сіль — сіллю, мідь — міддю, тінь — тінню, подорож — подорожжю, річ — річчю. Подвоєння показує, що основа закінчується на один приголосний, який не належить до групи винятків.

Правило можна сформулювати коротко: якщо основа III відміни закінчується на один приголосний, крім б, п, в, м, ф і р, в орудному однини пишемо подвоєння. Після подвоєного приголосного додаємо -ю: ніччю, сіллю, міддю, тінню, миттю, люттю, відповіддю, сумішшю.

Але правило має два великі блоки без подвоєння. Перший блок — основа закінчується на збіг приголосних. У слові радість перед закінченням уже стоїть група ст, тому форма буде радістю, а не *радісстю і не *радісттю. Так само: гордість — гордістю, мудрість — мудрістю, гідність — гідністю, ніжність — ніжністю, щедрість — щедрістю, молодість — молодістю. Суфікс -ість майже завжди дає таку модель без подвоєння.

Другий блок — основа закінчується на губний приголосний або р: б, п, в, м, ф, р. Тоді подвоєння немає, а перед ю часто з’являється апостроф: кров — кров’ю, любов — любов’ю, верф — верф’ю, мати — матір’ю. У цих формах не треба писати *кроввю, *любоввю або *матіррю. Правильний сигнал — апостроф, а не подвоєння.

Для редагування корисно мати алгоритм. Спочатку поставте слово в початкову форму: ніч, радість, кров. Потім відкиньте нульове закінчення і подивіться на кінець основи. Якщо там один приголосний і це не б/п/в/м/ф/р, пишіть подвоєння: ніччю. Якщо там група приголосних, не подвоюйте: радістю. Якщо там в або р, ставте апостроф перед ю, але не подвоюйте: кров’ю, матір’ю.

Найчастіша помилка — надто широке правило “III відміна завжди подвоює”. Воно неправильне. III відміна часто подвоює, але не завжди. Ніччю і сіллю мають подвоєння, радістю і кров’ю не мають. Якщо учень пише *радісттю, він механічно застосував правило там, де основа вже має збіг приголосних. Якщо пише *кроввю, він не врахував губний в.

Друга помилка — плутати апостроф і м’який знак. У формах кров’ю, любов’ю, матір’ю потрібен апостроф перед ю, бо попередній приголосний не пом’якшується так, як у словах з м’яким знаком. У формах сіллю, тінню, осінню апострофа немає: там подвоюється м’який приголосний перед ю.

У реальних реченнях орудний III відміни дуже частотний. Ми їхали ніччю, страва пахне сіллю, вона відповіла з гідністю, лікар цікавився кров’ю для аналізу, мати пишалася мудрістю дитини, мандрівник ділився радістю після подорожі. Коли слово входить у речення, форма стає менш абстрактною. Ви вже не просто повторюєте таблицю, а вибираєте між подвоєнням, відсутністю подвоєння й апострофом.

Орудний може виражати час, засіб, спосіб дії або супровідну ознаку. Ніччю часто означає час: ми повернулися ніччю. Сіллю називає засіб або матеріал: посипати сіллю, розчин із сіллю. Гідністю, ніжністю, радістю описують спосіб або емоційний тон: триматися з гідністю, говорити з ніжністю, ділитися радістю. Кров’ю може бути буквальним і медичним словом, а в історичних або художніх текстах мати сильне образне значення. В усіх випадках форма має будуватися за тим самим правилом.

Особливо уважно ставтеся до слів на -ість у власному письмі. Вони частотні в есе, звітах, резюме й навчальних відповідях: відповідальність, самостійність, точність, послідовність, чесність, відкритість. Якщо треба поставити їх в орудний, не подвоюйте т: відповідальністю, самостійністю, точністю, послідовністю, чесністю, відкритістю. Помилка *відповідальністтю виглядає так само неприродно, як *радісттю, бо і там, і там уже є збіг приголосних.

Є ще один практичний тест: вимовте основу перед закінченням. Ніч-ю має один кінцевий приголосний, тому письмо дає ніччю. Радіст-ю має групу ст, тому письмо не додає ще одного приголосного. Кров-ю має кінцевий в, тому з’являється кров’ю. Не треба перетворювати цей тест на чисту вимову, бо правопис має власні правила, але він допомагає побачити структуру основи.

Орудний відмінок

Відмінювання у множині

Не всі іменники III відміни однаково часто вживаються в множині. Ночі, печі, речі, подорожі, відповіді, суміші — звичайні множинні форми. Молодь переважно збірне слово й не потребує звичайної множини. Кров і любов можуть мати множинні форми в спеціальних або переносних контекстах, але для B1 важливіше добре засвоїти однину. Проте загальну модель множини знати треба.

Типова множина III відміни виглядає так:

У родовому множини дуже часто бачимо -ей: ночей, печей, речей, подорожей, сумішей, відповідей. Це корисний контраст із багатьма іменниками інших відмін, де родовий множини може мати -ів, -ей, нульове закінчення або інші моделі. Для III відміни модель -ей дуже помітна й продуктивна.

Слово мати у множині поводиться інакше:

Тут родовий множини має -ів, а не -ей: матерів. Знахідний множини збігається з родовим, бо йдеться про людей: бачити матерів, підтримувати матерів. Це ще один доказ, що мати треба вивчати окремо, а не намагатися силоміць підставити до кожної звичайної моделі.

У множині зручно тренувати не тільки таблицю, а й словосполучення. Кілька ночей, багато подорожей, список речей, немає відповідей, після довгих ночей, з різними сумішами, у теплих печах. Такі фрази готують до реального письма, де треба швидко обрати форму після кількісних слів, прийменників і дієслів.

Зверніть увагу на річ — речі — речей. У формі множини речі вже немає відчуття окремої граматичної теми, бо слово дуже частотне. Але коли треба написати без речей, із речами, у речах, працює та сама система. Якщо учень помилково пише *річів, він переніс модель чоловічого роду на слово III відміни.

Слово піч дає печі — печей — печам — печами — у печах. Тут знову видно чергування і — е: піч, але печі, печей. У старших або професійних текстах слово може означати не тільки домашню піч, а й технічний пристрій. Граматика від цього не змінюється: біля печі, дві печі, ремонт печей, користуватися печами.

Для B1 достатньо тримати три опори. Перша: називний множини часто має -і: ночі, подорожі, речі. Друга: родовий множини здебільшого має -ей: ночей, подорожей, речей. Третя: мати має особливі форми матері, матерів, матерям, матерями. Якщо ці три опори працюють, більшість множинних форм III відміни стає передбачуваною.

Множина особливо потрібна після кількісних слів. Кажемо дві ночі, три подорожі, кілька відповідей, багато речей, немає печей, після кількох ночей. Тут важливо не змішувати називний і родовий множини. Після дві, три, чотири часто бачимо форму називного множини: дві ночі, три речі. Після багато, кілька, немає потрібен родовий множини: багато ночей, кілька речей, немає відповідей.

У письмі помилки часто з’являються саме там, де форма множини здається “очевидною”. Учень може написати *подорожів, бо знає багато чоловічих форм на -ів. Але подорож — жіночий рід III відміни, тому багато подорожей. Може з’явитися *відповідьів, бо початкова форма закінчується на м’який знак. Нормативна форма — відповідей. Якщо сумніваєтеся, поставте поруч уже знайому модель: ніч — ночей, річ — речей, подорож — подорожей, відповідь — відповідей.

Не всі множинні форми однаково корисні для активного вживання. Любові у множині можливе в художньому або абстрактному мовленні, але в повсякденному B1-тексті частіше потрібна однина: без любові, з любов’ю, про любов. Крові як множина може означати різні типи крові або родові лінії в спеціальному контексті, але в медичному діалозі вам майже завжди потрібні аналіз крові, здати кров, працювати з кров’ю. Тому вчіть множину там, де вона справді частотна: ночі, речі, подорожі, відповіді, суміші, печі.

Початкова форма і потрібна форма

III відміна та інші відміни

Найнадійніший спосіб не помилитися — не починати з останньої літери. Остання літера важлива, але вона не все вирішує. Починайте з роду. Ніч — жіночий рід, нульове закінчення, отже III відміна. Гість — чоловічий рід, нульове закінчення, отже II відміна. Обидва слова закінчуються на м’який приголосний, але їхня відміна різна.

Порівняйте пастки:

Слова чоловічого роду часто створюють помилку в орудному. Якщо гість — II відміна, то орудний буде гостем, а не *гістю. Якщо день — II відміна, маємо днем, а не *денню в нейтральній сучасній формі. Якщо кінь — II відміна, маємо конем. Такі форми показують, чому рід важливіший за поверхневу схожість.

Інша пастка — жіночий рід із -а або -я. Подруга, земля, пісня, мрія, круча, межа жіночого роду, але це I відміна. У них є видиме закінчення в називному відмінку. Тому орудний буде подругою, землею, піснею, мрією, а не формами на -ю за моделлю III відміни.

Третя пастка — слова середнього роду на -я, які належать до II або IV відміни. Знання — II відміна, бо це середній рід із закінченням -я і подовженим приголосним у письмі. Ім’я, плем’я, полум’я належать до IV відміни, бо в непрямих відмінках мають основу з -ен-: імені, племені, полумені. Вони не є III відміною, навіть якщо в деяких формах здаються близькими до жіночих слів.

Діагностичний алгоритм можна записати так:

1. Це слово мати? Якщо так, це III відміна з особливою парадигмою.
2. Якщо ні, визначте рід.
3. Якщо рід не жіночий, це не III відміна.
4. Якщо рід жіночий, подивіться на називний відмінок.
5. Якщо є -а або -я, це I відміна.
6. Якщо закінчення нульове, це III відміна.

Цей алгоритм допомагає і в читанні, і в письмі. У реченні Гість прийшов уночі є два слова, що закінчуються на приголосний. Гість — чоловічий рід, II відміна; ніч у формі уночі походить від жіночого ніч, III відміна. У реченні Подруга повернулася з подорожі обидва слова жіночого роду, але подруга — I відміна, бо має -а, а подорож — III відміна, бо має нульове закінчення.

Також не змішуйте III відміну з мішаною групою II відміни. Сторож, товариш, кущ — чоловічий рід, II відміна, мішана група. Подорож, суміш, розкіш — жіночий рід, III відміна. Шиплячий приголосний сам по собі не визначає відміну. Він лише може впливати на окремі форми всередині тієї системи, до якої слово вже належить.

Особливо корисно порівнювати орудний відмінок схожих слів. Гість — гостем, але вість — вістю або в усталених контекстах частіше інші форми; головне, що гість чоловічого роду. День — днем, але тінь — тінню. Кінь — конем, але сіль — сіллю. У кожній парі поверхня схожа: слово закінчується на м’який приголосний або м’який знак. Результат різний, бо рід і відміна різні.

Ще одна пара для контролю — біль і сіль. Обидва слова короткі, обидва закінчуються на м’який знак, але біль у сучасній літературній мові чоловічого роду: сильний біль, без болю, з болем. Сіль жіночого роду: дрібна сіль, без солі, з сіллю. Якщо запам’ятати цю пару, легше не переносити III відміну на всі слова з м’яким знаком.

Слова на -ість не треба плутати з прикметниками або прислівниками. Гідність, мудрість, ніжність, відповідальність — іменники. Вони можуть бути підметом, додатком, частиною словосполучення: Гідність важлива, бракує мудрості, говорити з ніжністю, рівень відповідальності. Якщо перед вами така форма, шукайте іменникову роль, а потім застосовуйте III відміну.

Редагуємо форми III відміни

Словотворення і підсумок

Багато іменників III відміни утворюються від прикметників за допомогою суфіксів -ість і -ність: гордий — гордість, мудрий — мудрість, гідний — гідність, ніжний — ніжність, щедрий — щедрість, надійний — надійність, чесний — чесність. Це дуже продуктивний спосіб назвати якість, стан або абстрактну ознаку. Для B1 він важливий подвійно: ви розширюєте словник і водночас тренуєте III відміну.

Суфікс -ість створює типову ситуацію для орудного без подвоєння. У слові гордість основа перед закінченням має збіг приголосних ст, тому форма гордістю пишеться без подвоєння. Так само: мудрістю, гідністю, ніжністю, щедрістю, надійністю. Якщо слово закінчується на -ість або -ність, майже завжди перевіряйте саме відсутність подвоєння, а не його наявність.

Порівняйте дві групи:

Ця таблиця показує, що треба бачити не тільки відміну, а й кінець основи. Відповідь має один кінцевий приголосний д, тому пишемо відповіддю. Гідність має збіг ст, тому пишемо гідністю. Кров має кінцевий в, тому пишемо кров’ю. Три слова належать до III відміни, але в орудному поводяться по-різному.

Словотворення також допомагає зрозуміти стиль. Слова на -ість часто звучать нейтрально або книжно: відповідальність, точність, самостійність, людяність, відкритість. У навчальному тексті вони потрібні для аргументації: точність форми, самостійність учня, відповідальність автора, людяність у спілкуванні. Усі ці слова жіночого роду з нульовим закінченням, отже це III відміна.

Спробуйте прочитати короткий фрагмент і знайти форми III відміни:

Осінь прийшла тихо. Після довгої подорожі ми повернулися додому пізно вночі. У печі ще було тепло, на столі стояла сіль, а в кімнаті панувала тиша. Мати говорила з ніжністю, і в її голосі була радість. Я подумав, що мудрість іноді приходить не з книжок, а з любові до простих речей.

У цьому фрагменті є осінь, подорожі, вночі, печі, сіль, мати, ніжністю, радість, мудрість, любові, речей. Частина слів стоїть у називному, частина — у родовому, місцевому, орудному або множині. Саме так тема працює в реальному тексті: форми змішуються, але принцип розпізнавання лишається тим самим.

Підсумуйте тему в п’ятьох правилах. Перше: III відміна — це переважно жіночий рід із нульовим закінченням: ніч, сіль, любов, подорож, радість. Друге: мати належить до III відміни окремо і має форми матері, матір, матір’ю, матерів. Третє: в орудному однини подвоєння є після одного кінцевого приголосного, але немає після збігу приголосних і після б/п/в/м/ф/р. Четверте: у родовому однини можливі паралельні -і/-и в окремих словах і моделях: радості/радости, любові/любови, крові/крови, осені/осени, солі/соли. П’яте: схожі чоловічі слова на приголосний, як гість або день, належать до II відміни.

Для самоперевірки поставте собі шість запитань. Чому ніч — III відміна, а день — II? Чому земля не належить до III відміни? Чому пишемо ніччю, але радістю? Чому кров’ю має апостроф, але не має подвоєння? Які форми має слово мати в родовому й орудному? Чому радості і радости можуть бути правильними, але гістю замість гостем — ні?

Зробіть останню редакторську перевірку на невеликому тексті. Після подорожі група повернулася вночі. У кімнаті пахло сіллю й теплою піччю. Мати з ніжністю слухала розповідь, а в голосі студентів була радість. У списку речей залишилися зошит, словник і відповідь на складне запитання про *кроввю чи кров’ю. У цьому фрагменті майже все правильно, але остання пара показує типову проблему: форма кров’ю правильна. Добрий редактор не тільки вибирає правильну форму, а й може сказати чому: кров — III відміна, але кінцевий в не подвоюється, тому пишемо кров’ю.

Тепер змініть текст так, щоб у ньому були три різні причини написання орудного: подвоєння, відсутність подвоєння після збігу приголосних і апостроф після губного. Наприклад: Ми їхали ніччю, вона говорила з радістю, медсестра працювала з кров’ю. У першій формі є подвоєння, у другій його немає через ст, у третій немає через в і є апостроф. Така мініперевірка швидко показує, чи правило справді засвоєне.

Під час власного письма не намагайтеся згадати всю таблицю одразу. Спершу знайдіть слово, яке викликає сумнів. Потім визначте його рід і відміну. Далі поставте потрібне питання: чого?, кому?, чим?, на чому?. І лише після цього вибирайте закінчення. Така послідовність повільніша на початку, але вона захищає від механічних помилок на зразок *нічю, *радісттю, *кроввю, *річів, *гістю.

У наступному модулі ця тема допоможе розпізнавати іменники, що вживаються тільки в множині. Там з’являться слова на зразок радощі, які пов’язані зі словом радість, але поводяться інакше. Тому зараз важливо добре закріпити основу: рід, нульове закінчення, форми однини, орудний із подвоєнням або без нього, множину й пастки з II та I відмінами. Коли ці опори стабільні, система іменника стає набагато прозорішою.

III відміна чи ні

(див. розділ, §Що таке III відміна)

Форми однини

(див. розділ, §Відмінювання III відміни в однині)

Орудний відмінок

(див. розділ, §Подвоєння в орудному відмінку)

Початкова форма і потрібна форма

(див. розділ, §Відмінювання у множині)

Редагуємо форми III відміни

(див. розділ, §III відміна та інші відміни)

Діагностичний алгоритм

Утворіть орудний

Форма і правило

Відміни і пастки

Перевірка правил

Текст із формами III відміни

Перекладаємо з увагою до відміни

Визначте форму

Змішане редагування

Алгоритм перевірки III відміни

Коротке пояснення правила