втратити[втра́тити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ВТРА́ТИТИ див. утрача́ти .
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| втра́тимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| втра́тим | майбутній, множина, 1 ос. |
| втра́тите | майбутній, множина, 2 ос. |
| втра́тять | майбутній, множина, 3 ос. |
| втра́чу | майбутній, однина, 1 ос. |
| втра́тиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| втра́тить | майбутній, однина, 3 ос. |
| втра́чено | |
| втра́тьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| втра́тьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| втрать | наказовий, однина, 2 ос. |
| втра́тити | інфінітив |
| втра́тила | минулий, жін. |
| втра́тив | минулий, чол. |
| втра́тило | минулий, сер. |
| втра́тили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| втра́тить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- втра́тити дієслово доконаного виду не Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Втра́тити, -ра́чу, -ра́тиш, -тять; не втрать, не втра́тьте Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- втра́тити [ўтратиетие] = утратити -ачу, -атиеш; нак. ўтрат', -ат'теи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
втратити памороки (тяму, пам’ять)
Знепритомніти. Він втратив памороки і тільки тоді опам’ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький); Тями не втратив (тамада): продовжував славити іменинника (С. Ковалів); Упав я на токовище, хочу крикнути, та не можу: дух забило. Потім хотів себе мацнути за бік — і втратив пам’ять (Григорій Тютюнник). загубити пам’ять. Його думки були далеко, дуже далеко, він проговорив кілька слів ніби румунською мовою й знов загубив пам’ять (Ю. Яновський). втрачати / втратити ґрунт під ногами. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службо…
Фразеологічний словник української мовивтрачати / Втратити лік чому
Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. — Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко). 2. Чого-небудь дуже багато. — Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров).
Фразеологічний словниквтрачати (тратити) / втратити (стратити) розум (глузд)
Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. — Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар); — Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький); Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська). 2. Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; гу…
Фразеологічний словниквтрачати (губити, тратити) / втратити (згубити, стратити) голову
Виявлятися нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися (перев. у складній ситуації). Звірячий жах ганяв його по хаті, од дверей до дверей, а він намагавсь гамувати його і весь тремтів.— Не втрачай голови…— говорило щось у ньому (М. Коцюбинський); Романюк: Не бійся: твій тато не з тих, хто голову губить… (О. Корнійчук); Та не було часу на бідкання, а Мстислав не був з тих, що тратять у скруті голову (Ю. Опільський); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: Браво, Манюрка! (Ю. Яновський); Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях, і ми зовсім стратили голову та живемо як у тяжкому сні (М. Коцюбинський)…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ним махом вирите серед цілинного ґрунту його заувагою, де зносить береги, видирає дерева з корінням, обвалюючи в вир скеляні брили, аж Дмитрик затуляє вуха й примружує очі, аби не втратити рівноваги від несамовитої бистрині, і вже за ним біжить стара П'ятачиха й гукає, щоб він їй допоміг, вона негайно потребує допомоги, нехай він її порятує, якщо в нього жевріє бода…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger