відправлення[відпра́влення]

відпра́влення -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відправити . 2》 спец. Діяльність живого організму, окремого органу тощо. 3》 Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка).

ВІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити 1–3 і відпра́витися 1. – Мовчав, мовчав, а тоді перед самісіньким відправленням валки .. – я хворий! Кого тепер замість тебе знайдемо? (О. Донченко); Виплата платежів за невикористані проїзні документи, пред'явлені після трьох годин після відправлення поїзда, не проводиться (з мови документів). 2. тільки одн. Дія за знач. відпра́вити 4. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди визнається за всіма громадянами (з мови документів). 3. спец. Діяльність, функціонування живого організму, його окремого органа і т. ін. Генетична єдність процесів збудження і гальмування визначає функціональні відправлення організму й акти рухової діяльності зокрема (з наук. літ.); Шкіра – це не просто зовнішня оболонка, яка покриває організм, а складний орган, що має різноманітні відправлення (з наук.-попул. літ.). 4. Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка і т. ін.). Поштові відправлення належать відправникам до моменту вручення одержувачам (з мови документів). (1) Відпра́влення з оголо́шеною ці́нністю – поштові відправлення із вкладеними цінними паперами, документами або предметами, цінність яких визначає відправник. Вiдправлення з оголошеною цiннiстю, якi мають зовнiшнiй вигляд ящикiв, обов'язково запаковуються в окремi мiшки (з мови документів).