відро[відро́]

відро́ - а , с. 1》 Металева або дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води тощо. 2》 заст. Міра, що дорівнює вмісту відра (близько 12 літрів).

ВІДРО́, а́, с. 1. Посудина звичайно конічної або циліндричної форми з дужкою для носіння й зберігання рідини, сипких речовин і т. ін. От Мелашка ухопить відра і йде по воду (Г. Квітка-Основ'яненко); Несе, було, на гору відра стара, убога жінка (Марко Вовчок); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби (Леся Українка); Виходить Надія з квартою і рушником, за нею Батура з відром в руках (О. Корнійчук). 2. Міра, що дорівнює вмісту відра. Іди, іди, дощику, .. цебром, відром, цебрицею над всякою пашницею (з народної пісні); А всім вкупі – червоного вина з Цареграду [Цареграда] Відер з троє у барилі .. Всього везе (Т. Шевченко); Старий Джеря і собі готувався до весілля. Він купив десять відер горілки (І. Нечуй-Левицький); Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі джерело води, що дає до сімдесяти тисяч відер чудової води на добу (Остап Вишня). ◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) з відра́ (з бо́чки, з цебра́), зі сл. іти, лити і т. ін.: а) дуже сильно, потоками (про дощ). Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь Бог чопок загубив та й нічим заткнуть (прислів'я); Бурхнуло з неба мов із бочки, Що промочило до сорочки (І. Котляревський); Став і дощик накрапати, Поливає як з відра (П. Грабовський); Він дивиться на оградку, на кущі, на листя, все заливає, .. дощ цебенить як з відра... (Т. Масенко); Лило як з відра безперервним потоком (Ю. Збанацький); б) дуже сильний, заливний (про дощ). Зараз такий дощ йде, як з відра (М. Коцюбинський); “Вибачайте, мушу мерщій додому. Буде дощ, аби добігти!” І справді, щойно до хвіртки своєї добіжить, за клямку рукою візьметься, аж тої хвилини – злива як з цебра (Н. Королева); Чи, може, там гриміли громи і дощ пролився як з відра... (Д. Павличко).