відчувати[відчува́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
відчува́ти - а ю, - а єш, недок. , відч у ти, - у ю, - у єш, док. , перех. 1》 також із спол. як, що та ін . || неперех. Мати здатність сприймати щось, реагувати на щось. 2》 Переживати якесь почуття. || у сполуч. із сл. себе. Почуватися. 3》 також зі спол. як, що та ін . Сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь. || Чуттям угадувати; здогадуватися. 4》 також із спол. як, що та ін . Розуміти, усвідомлювати що-небудь.
ВІДЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що. Сприймати органами чуття. Кожен раз, коли сокира рубнула по виноградному корені або тріснула галузка, Замфір відчував біль у голові та серці (М. Коцюбинський); Приємно відчувати запах прілого листя і соснової смоли (С. Чорнобривець); На солонцях рослини майже завжди відчувають гостру нестачу води (з наук.-попул. літ.); Як же ті віжки на спинах відчули розбурхані коні, Кидатись стали туди і сюди (М. Зеров); // без дод. Мати здатність сприймати щось, реагувати на щось. Наші очі визивно зустрілися, було замало світла, щоб бачити їх вираз, але я відчував (У. Самчук); Потрібний був довгий шлях розвитку живої природи, щоб прийти до матерії, яка відчуває і мислить (з навч. літ.). 2. що. Переживати якесь почуття. Чим глибше в степ, – хмурнішають криничани, гостріше відчувають свою бездомність (О. Гончар); Завжди відчував [хлопець] на цій горі особливе піднесення (Валерій Шевчук); Хлопці не відчули особливого страху, бачачи труп (І. Франко); Я відчув щастя, я відчув гордість за свій народ (М. Рильський). 3. що. Сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь. [Острожин:] Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Леся Українка); Матроси не бачили берегів, але відчували їх близькість (В. Кучер); Якби ти знав! Та се знання предавнє Відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне й явне (І. Франко); Вони .. так нічого одне одному не сказали, тільки відчули, що полюбились навіки (С. Скляренко); Я відчула волю твою всесильну; Я вступаю, Боже, в царство твоє (В. Стус); * Образно. Хотів знайти хоч якесь опертя, за щось зачепитися чи принаймні відчути під собою землю, але й цього не було мені дано (Валерій Шевчук); // Чуттям угадувати; здогадуватися. І з тим більшою увагою звернули вони очі, коли побачили або скоріше – духом відчули, що прибуває їм до помочи [на допомогу] нова сила в козаччині (М. Грушевський); Ілько не знав нічого. Відчував, що задумали щось лихе, що всі були стурбовані (А. Головко); Втішала матір попервах. Але й сама вже відчувала: щось правди є в її словах (Л. Костенко); Мабуть, відчувши його думки, Катерина замислено, вдумливо сказала: – Ольга вас любить (О. Копиленко). 4. що і без прям. дод. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. Вони обоє відчували однаково, що Семениха не втерпить та й стане йому дорікати (Л. Мартович); З її плачу він відчув, що всяка розрада тут марна (Леся Українка); Він мав великий досвід роботи в експедиціях і відразу відчув, що тут щось не те (Л. Дмитерко). (1) Відчува́ти / відчу́ти себе́ ким, як – вважати себе ким-, чим-небудь або почувати себе якимсь чином. Людина відчуває себе господарем всієї землі, а не одного якогось її клаптика (з навч. літ.); Маючи таких сусідів, криничани одразу відчули себе в Каховці певніше (О. Гончар); Ще трохи краще край Господніх брам людська душа себе відчути може (В. Стус); (2) Відчува́ти (ма́ти) потре́бу в чому – зазнавати нестачі чого-небудь, потребувати чогось. Макар Іванович .. брехав, що купив їх [брошури] тільки задля їх дешевини, маючи потребу в папері для обгортання снідання своїм дітям-школярам (М. Коцюбинський); Каховські вільготи, про які чув хлопець, малювались йому, як необмежені вільності, в яких він уже відчував туманну потребу і якими найбільше вабила його Каховка (О. Гончар); (3) Відчува́ти / відчу́ти себе́ люди́ною – відчувати свою людську гідність. Хіба то зрада, що їй далеко цікавіше з іншими, що з ними вона відчуває себе людиною, живою жінкою, а з ним – невдалою дружиною? (О. Іваненко); Треба тільки поводитися з ним лагідно, душевно, щоб він відчув себе людиною (Б. Антоненко-Давидович); (4) Відчува́ти (чу́ти) / відчу́ти [за собо́ю] прови́ну – усвідомлювати свої помилки, негідність свого вчинку і т. ін. Потурайчин жартував і буцім сміявся з цієї справи, бо не чув за собою ніякої провини: все зробив, чого закон вимагає (Л. Мартович); Марина не пручалася, наче відчувала перед Андрієм провину, визначену неписаними законами людських взаємин (Л. Дмитерко); Марійка, наче відчувши свою провину, пильно ходила за ним (М. Івченко). ◇ (5) Відчува́ти (відчу́ти) пульс епо́хи – не відставати від нових вимог життя. Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі – це була найперша мрія. Нехай тоді спробує хто сказати, що вони [майор і капітан] не талановиті або не відчувають пульсу епохи, або скочуються до вульгарного примітивізму, – ого! (Ю. Яновський); Геніальність Б. Хмельницького проявилася в тому, що він не тільки зумів відчути пульс епохи, а й попри неймовірні складнощі довів важливу справу до кінця (з навч. літ.); (6) Відчува́ти [всіє́ю своє́ю] шкі́рою – добре розуміти що-небудь, повністю усвідомлювати щось. Це Аркадій Валеріанович відчуває всією своєю шкірою, на якій щоденно залишають десятки слідів мужицькі очі (М. Стельмах); Осліплий від люті Микола шкірою відчуває небезпеку, але ненависть ніби пришпилила його до порога (Г.…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відчува́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| відчува́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| відчува́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| відчува́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| відчува́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| відчува́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| відчува́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| відчувано | |
| відчува́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| відчува́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| відчува́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| відчува́ти | інфінітив |
| відчува́ла | минулий, жін. |
| відчува́в | минулий, чол. |
| відчува́ло | минулий, сер. |
| відчува́ли | минулий, множина |
| відчува́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| відчува́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| відчува́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| відчува́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| відчува́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| відчува́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| відчува́є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відчувать | інфінітив |
| відчува | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- відчува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Відчува́ти, -чува́ю, -ва́єш; відчу́ти, -чу́ю, -чу́єш; -чу́є Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відчувати плече (лікоть) кого, чиє (чий) і без додатка
Мати чиюсь підтримку, допомогу. (Дремлюга:) Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук). чути плече і лікоть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко). відчувати пульс епохи. Не відставати від нових вимог життя. Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі,— це була найперша мрія. Нехай тоді спробує хто сказати, що вони (майор і капітан) не талановиті, або не відчувають пульсу епохи, або скочуються до вульгарного примітивізму,— ого! (Ю. Яновський). не чути (не відчувати) землі (під собою (під…
Фразеологічний словник української мовине чути (не відчувати) землі під собою (під ногами)
Бути у назвичайно піднесеному стані. Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович); — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах); Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець). 2. з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін); Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч); Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко); Від дядькової оселі я про…
Фразеологічний словникне чути (не відчувати) ніг під собою
з дієсл. руху. Дуже швидко. Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський). не чуючи ніг під собою. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський); Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик). 2. Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян); — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер). аж не чути підошов. Швиденько поспішала Сивилла, Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський). 3. Бути надзвичайно енергійним, піднес…
Фразеологічний словникні (і) рук, ні (і) ніг не чути (не відчувати)
Бути надзвичайно втомленим. Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.); — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний); Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов); Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко). ні ручок, ні пучок не чути. Бувало, так за день навихається біля великої роботи,…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ти, яку він поклав до кишені, від чого Стецькові привиділося, ніби звідти стирчать два мариновані хвости з кружальцями цибулі, хоч він навмисне силкувався не дивитися туди, аби не відчувати незручности, пощо професор Кава носить оселедці просто в кишені, — що, на вашу думку, спонукує людину не лише упадати навколо зла, а й любити його?
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger