вікно[вікно́]

вікно́ -а, с. 1》 Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня. 2》 Просвіт у чому-небудь. 3》 Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині. 4》 спец. Частина екрана дисплея, з яким програма чи користувач працює як з окремим екраном. || У комп'ютерній графіці – задана частина віртуального простору. || У комп'ютерних мережах – упорядкована множина послідовних порядкових номерів пакетів даних, які можна передавати без отримання підтвердження. Допоміжне вікно — частина екрана дисплея в інтерактивних системах, до якої програма виводить підказку. 5》 Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. 6》 перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. 7》 перен., розм. Перерва в чому-небудь, проміжок. 8》 Про сонячні дні, що дозволяють провести в південних районах ранні сільськогосподарські роботи.

ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона і т. ін.), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (І. Нечуй-Левицький); Вставлено у вікна другі рами. Вата і калина поміж рам (М. Рильський); В автобусному вікні іноді промайне знайоме нам обличчя: літньої жінки, яка видавала одяг на атомній, машиніста “чортового колеса”, бабусі, яка сиділа в човні (В. Яворівський); Підвівши очі з-понад книжки, побачиш світ барвистим сном, і думка, вирвавшися нишком, мов нетля, б'ється у вікно (Б.-І. Антонич); // Шибка. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах .. і в Любитові багацько вікон повибивав (Леся Українка); // Підвіконня. У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі (Л. Глібов); // перен. Не зайняте чим-небудь, вільне від чогось місце. Я тим часом .. на самій середині стіни заходився прошолопувати пробне “вікно” завбільшки з долоню (Р. Федорів); Техніка генерування міліметрових хвиль дуже складна. Отже, в електромагнітному потоці, який досягає поверхні Землі, в цьому діапазоні утворилося вікно (з наук.-попул. літ.); // перен. Джерело чого-небудь, шлях, відкритий для доступу когось, чогось. У XVI ст. відомі були перемиська, дрогобицька і долинська солеварні – “жупи”, “бані”, які мали по декілька вікон, джерел, криниць, з яких .. видобували сільну ропу (з наук. літ.). 2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині і т. ін. Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно (В. Собко); За рівнем відходів можна слідкувати через прозоре вікно агрегата на передній стінці корпусу (з наук.-техн. літ.). 3. Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. [Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно (Леся Українка); Населяють червоночереві джерелянки водойми, а також болота, де вони мешкають у вікнах (з наук. літ.). 4. інформ. Частина екрана комп'ютерного дисплея або телевізора, з яким програма формування зображення працює як з окремим екраном. Функції індексації та перегляду, а також багато інших функцій роботи з лексикографічною базою даних можуть бути викликані через пункти меню та діалогові вікна клієнтської програми (з наук. літ.); З погляду інтерфейсу вікно розбите на дві частини: статичну та динамічну (з наук. літ.); Розташувавши вікна каскадом або згорнувши, ви можете повернути їх на попередні місця, клацнувши правою кнопкою миші по панелі завдань (з навч. літ.); Активувати головне вікно програми. 5. перен. Можливість доступу до чогось, раніше недосяжного. Навчальний проект відкриває для учнів вікно у світ математики (із журн.). 6. перен., розм. Місце вільного, безперешкодного переходу (переїзду) через кордон. Поки що не відомо, через яке вікно на кордоні переправляли до Польщі дискові пили (з газ.); Прикордонники за хабарі виділяли вікна на кордоні для переправлення нелегалів (з газ.). 7. перен., розм. Перерва в чому-небудь, проміжок. У червні в професора буде невелике вікно між відрядженнями і прийманням іспитів (з Інтернету); // Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Ще недавно тут у школі Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в “вікна” йшло... (С. Олійник); // розм., рідко. Сонячні дні, які дозволяють провести ранні сільськогосподарські роботи у південних регіонах. У лютневі вікна провели першу оранку (з газ.). (1) Венеціа́нське (венеці́йське) вікно́ – широке, закруглене зверху вікно, що складається із звичайного вікна посередині й по піввікна з боків. Я знов заблукав у затишну У-ську вулицю з одним освітленим до пізньої ночі венеціанським вікном (О. Кобилянська); В розчинене венеціанське вікно гуртожитку вривається сонце (І. Микитенко); Полковник підвівся, тепер його голову й плечі обливали потоки світла, які лилися у двоє венеційських вікон з лівого боку (Ю. Мушкетик); (2) Вікно́ (вітри́на) сати́ри – встановлений на видному місці спеціальний стенд, на якому вивішені плакати з карикатурами на конкретних осіб – порушників громадського порядку. По той бік стежки, якраз проти Марини, була вітрина комсомольської сатири з смішними карикатурами та віршиками (Л. Дмитерко); Вичавлять тебе, а тоді ще й у вікно сатири, усім на посміх, Гуляйгубою продражнять (О. Гончар); (3) Напі́льне (запі́льне) вікно́ – вікно у давній селянській хаті, розміщене в стіні, до якої примикає піч і піл. В напільне вікно почало видніти (С. Васильченко); Ліворуч, коло напільного вікна, стоїть пишне ліжко (М. Стельмах); Як тільки сонце кидає в запільне вікно свої ласкаві промінчики, – я беру невеличке барильце з водою і приєднуюсь до косарів (М. Олійник); (4) Слухове́ вікно́ (віко́нце) – вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища. Чотирикутник слухового віконця вабить срібним місячним сяйвом (З. Тулуб); На горищі було темно, тільки крізь слухові вікна примітно пробивалося сіре небо (В. Кучер); Горище тонуло в синюватому холодному мороку. З круглого слухового віконця відкривався неосяжний обшир – гребля (С. Голованівський).…