голова[голова́]
Уникайте скалькованої форми «головуючий».
Дані Атласу
Значення
голова́ -и. 1》 ж. Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок. Адамова голова ент. — великий нічний метелик із родини сфінксів. В головах — коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Голову ламати — намагатися зрозуміти що-небудь; вирішувати складне питання. Голову прихилити де, куди — мати пристановище. Голову схиляти — а) (перед ким) підкорятися кому-небудь; б) (перед чим, уроч.) віддавати шану чомусь. 2》 ж. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. || перен. Розум, свідомість. || Розумна людина. || Про людину як носія певних якостей. Голову втрачати — втрачати владу над собою, здатність обдумано діяти. 3》 Одиниця ліку худоби. 4》 Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини. 5》 ч. і ж. Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін. 6》 ч. і ж. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів. || У дореволюційній Росії та Україні – керівник деяких виборних органів. 7》 ч. і ж. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. 8》 ч. і ж., перен. Основне, головне в чому-небудь. 9》 ч. і ж., перен. Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі. 10》 ж. Перші ряди, передня частина чого-небудь, що рухається. 11》 ж. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. Голова сиру. Голова цукру.
ГОЛОВА́, и́, 1. ж. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок – вищий відділ центральної нервової системи. Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя (Т. Шевченко); Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав (А. Головко); * Образно. Карпат висока голова Віта безхмарне небо (Т. Масенко); // Одиниця лічби худоби. Щодня і щогодини то в одній, то в другій отарі не дораховувалися кільканадцяти голів (З. Тулуб); Розбрелась в степу худоба – Ціла тисяча голів (І. Нехода); // перен. Велика квітка чи плід на верхівці стебла рослини. На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (І. Нечуй-Левицький); З темної зелені виступили важкі голови соняшників (В. Козаченко). 2. ж. Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок. Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил (І. Франко); В голові роїлося багато різних думок (О. Гуреїв); // перен. Розум, свідомість. – Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його [нього] руки й голова неабияка... (Панас Мирний); // Про розумну людину. – То дід – голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок); – Юрій Олександрович?.. Що за голова! Блискучий розум! (В. Підмогильний); // Про людину як носія певних якостей. – Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! (Марко Вовчок); Тож і здавалось молодим головам, що без них там ніяк не наведуть ладу, на тому фронті (Ю. Збанацький). 3. ч. і ж. Особа, яка веде збори, засідання і т. ін. – Прошу намітити кандидатуру на голову даного зібрання (М. Хвильовий); Максим затуманеними очима глянув на голову засідання (Н. Рибак). 4. ч. і ж., чого. Керівник установи, об'єднання, товариства, організації або окремих їх відділів. Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном (Л. Смілянський); На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно (А. Шиян); // У дореволюційній Росії і в Україні – керівник деяких виборних органів. Багатого голову скинули й обрали за голову [волості] чередника (І. Нечуй-Левицький). 5. ч. і ж. (з великої літери). У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України (Конституція України); У засiданнях Ради нацiональної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України (з навч. літ.). 6. ч. і ж., перен., розм. Основне, головне в чому-небудь. Риба – вода, ягода – трава, а хліб – всьому голова (прислів'я); – Всьому на світі голова – фабрика (Ю. Яновський). 7. ч. і ж., перен. Авторитетна особа; головна людина в якій-небудь справі. [Парвус:] Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його [нього] й ручити... (Леся Українка); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (І. Франко); [Текля:] Ми з старим живемо, як ті голубки .. Що він каже, те й роблю. На те ж він голова двору (О. Левада). 8. ж. Перші ряди, передня частина чого-небудь, що рухається. Голова колони вже входила в браму (А. Хижняк); Далеко, аж у голові поїзда, майже біля паровоза, стовбичив вартовий (К. Гриб). 9. ж. Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін. – От і почав Хоцінський до мене вчащати; .. шле мені з сахарні по голові сахару, – бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене (І. Нечуй-Левицький); Голова сиру. Зало́млювати / заломи́ти го́лову (ши́ю) див. зало́млювати; Зашумі́ло (загу́пало, забрині́ло) в голові́ див. зашумі́ти; Крути́ти / покрути́ти па́льцем ко́ло чола́ (голови́, скро́ні) див. крути́ти; Не пошкодува́ти [і] життя́ (голови́) див. пошкодува́ти; Оці́нювати / оціни́ти (оцінува́ти) го́лову див. оці́нювати; Поверта́ти (оберта́ти) / поверну́ти (оберну́ти) го́лову (обли́ччя, ши́ю і т. ін.) див. поверта́ти¹; Прикри́ти го́лову див. прикрива́ти; Ска́раний на смерть (на го́рло, на го́лову) <�Ска́раний сме́ртю> див. ска́раний; Скара́ти на смерть (на го́рло, на го́лову) <�Скара́ти сме́ртю> див. скара́ти; Скида́ти (ски́дувати) / ски́нути го́лову (голово́ю) див. скида́ти; Скрутну́ти голово́ю див. скрутну́ти; Става́ти / ста́ти на го́лову (на ру́ки, на ла́пи і т. ін.) див. става́ти; Стина́ти / стя́ти (зітну́ти) го́лову див. стина́ти¹; Схиля́ти / схили́ти го́лову на гру́ди (на плече́) див. схиля́ти; Схопи́ти (ухопи́ти) го́лову в ру́ки (рука́ми, в доло́ні) див. схо́плювати; Товкма́чити у го́лову див. товкма́чити; Тріску́чий біль [голови́] див. біль¹; (1) У голова́х (у голові́, в го́лову) – під головою, під голову або біля голови, коло того місця, куди кладуть голову. Середина куреня .. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло (І. Карпенко-Карий); Свічка блимала на столику в головах (М. Коцюбинський); Подушку перебила [Марія] пухкенько – поклала в голову, застелила рядном (А. Головко); Як (мов, ні́би і т. ін.) о́ка в ло́бі (в голові́) <�Більш, ніж о́ка в ло́бі> див. о́ко¹. ○ (2) У пе́ршу го́лову, у знач.…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 550
Морфологія
іменник · 22 форми · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | голова́ | го́лови |
| Родовий | го́лови | голі́в |
| Давальний | голові́ | го́ловам |
| Знахідний | го́лову | голі́в / го́лови |
| Орудний | голово́ю | го́ловами |
| Місцевий | голові́ | го́ловах |
| Кличний | го́лово | го́лови |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| го́лови | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- голова́ 1 іменник жіночого роду частина тіла; орган мислення — перен. * Але: дві, три, чотири голови́ голова́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота той, хто керує зборами; керівник організації; авторитетна особа * Але: два, три, чотири голови́ Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Голова́, -ви́; го́лови, голі́в Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
аж голова загула, зі сл. ударитися
Дуже сильно. Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами так, що аж голови загули (І. Нечуй-Левицький). (аж) дур голови береться кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т. ін. — Треба бакшиш (хабар) готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться... (М. Коцюбинський). аж за голову взятися. Уживається для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу тощо. Показав се (карту) батькові, розтолкував, і старий аж за голову взявся (І. Франко); Цар як подивився: що в нього свиточка — латка на латці, штанці — коліна п…
Фразеологічний словник української мовивітер у голові грає (віє, свище, посвистує і т.ін.) у кого, чиїй
Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю.…
Фразеологічний словникбез голови
Нерозумний, некмітливий. Мені треба люди розумні, а без голови і так є, та ніхто на ніх не зважає (З газети); Як голова без голови, то й ноги не ходять (Укр. присл.)
Фразеологічний словникбитися головою об стіни
Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. — Коли ж він Василько до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б'ються головами об стіни (М. Стельмах). битися головою в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).
Фразеологічний словникПриповідки
Без голови й ногам лихо
Без доброго пляну діло не вдасться. Коли голова блудить, то ноги дороги накладають.
Приповідки або українсько-народня філософіяБий у голову, а ноги самі впадуть
Від удару в голову тратиться притомність і тіло саме упаде. Знищ голови, проводирів народу, а народ сам упаде.
Приповідки або українсько-народня філософіяВід голови рибу чути
Згіршення приходить від старших.
Приповідки або українсько-народня філософіяГолова як у вола, а розуму чорт ма
Голова велика, та розуму не має.
Приповідки або українсько-народня філософіяГолова сивіє, а розум дуріє
Про старого чоловіка, який зробив щось такого, що не годиться.
Приповідки або українсько-народня філософіяГоловою муру не розіб'єш
Коли хто хоче доконати зовсім неможливе.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе нема голови, там ладу не жди
Де нема проводу, там нема і ладу.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе таке буває, що голова моя, а чуприна чужа
Таким аргументом боронив наш народ громадський ліс перед нахабністю польських панів, які признавали, що земля громадська, а ліс їхній.
Приповідки або українсько-народня філософіяДо лисої голови гребеня не треба
Без чого мож обійтися, того й не треба.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖивіт товстий, а лоб пустий
Хоч і ситий, та дурний.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗа лихою головою і ногам тяжко з бідою
Як голова блудить, то ноги накладають дороги.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗа те по голові б'ють, що ноги добре не біжуть
Коли б був утік, то були б не били.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗ дурної голови і волос не хоче падати
Жартують лисі з тих, що не лисіють.
Приповідки або українсько-народня філософіяКожна голова має свій розум
Кожний чоловік має свій погляд на справу.
Приповідки або українсько-народня філософіяКудою голова, туди і хвіст
За проводом і загал піде.
Приповідки або українсько-народня філософіяМудра голова не дбає за дурні слова
Розумний чоловік байдужий на лайку.
Приповідки або українсько-народня філософіяМудрій голові досить раз довбнею
Один добрий доказ вистарчає, щоб мудрого переконати.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа те Бог чоловікові голову дав, щоб із шиї мотузок не злізав
Насміх з людей, які не хотять навчитись жити та робити краще.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа те, Бог, чоловікові голову дав, щоб на неї шапку накладав
Значіння, що й попереднє.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе всі розуми в одній голові сидять
Всієї науки годі одним розумом поняти.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе говори йому про Христа, бо в нього голова пуста
Не сперечайся з тим, що не годен розуміти правди.
Приповідки або українсько-народня філософіяПустої голови нічого не держиться
Вітрогон, нездара.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧи головою у камінь, чи каменем у голову, то все одно,
Без шкоди не обійдеться.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо голова, то,розум
Кожен має таку опінію, як розуміє.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо дві голові, то не одна
Обміркувати справу з кимсь, дає нам кращий погляд.
Приповідки або українсько-народня філософіяБез голови і характера нема ні чоловіка, ані народа
Без розуму і волі нічого не досягнуть ні окрема людина, ні цілий народ.
Приповідки або українсько-народня філософіяБез голови рукам і ногам погано
Без доброго плану багато наробишся, але нічого путнього з цього не вийде.
Приповідки або українсько-народня філософіяВід прибутку голова не болить
Від прибутку буде достаток, а не злидні.
Приповідки або українсько-народня філософіяГолова без розуму, як ліхтарик без світла
Дурний чоловік не приносить користі людям.
Приповідки або українсько-народня філософіяГолова велика, а дуже дика
З іронією про дурну людину.
Приповідки або українсько-народня філософіяГолова виросла, та ума не винесла
Дитина виросла, але не порозумнішала.
Приповідки або українсько-народня філософіяГоловою стіни не проб’єш
Коли хтось хоче зробити цілком неможливе.
Приповідки або українсько-народня філософіяДержи голову у холоді, а живіт у голоді, а ноги у теплі
Говорить народна мудрість, щоб бути здоровим.
Приповідки або українсько-народня філософіяДобра голова не боїться доброго вина
Жартома про того, хто може випити багато вина.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖивіт та голова — ледарська обговорка
Щоб не працювати, ледарі жаліються на біль у голові та животі.
Приповідки або українсько-народня філософіяМудра голова не дбає на лихі слова
Розумна людина не звертає уваги на обмови.
Приповідки або українсько-народня філософіяМудрій голові досить два слова
Розумна людина швидко розуміє в чому річ.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа голові волосся густо, а в голові пусто
Має густу чуприну, але дурну голову.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа те й голова, щоб у ній розум був
Людина має голову для того, щоб думати.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе тямить голова, що язик лепече з дива
Коли не думаєш, що говориш.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе штука голову зрубати, а штука приставити
Поламати просто, але потім дуже важко направити.
Приповідки або українсько-народня філософіяНосить голову тільки для шапки
Іронія з дурного чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяОдна голова дає працю міліонам рук
Один розумний чоловік може придумати роботу для багатьох людей.
Приповідки або українсько-народня філософіяПогнався за зайцем, та коневі голову зламав
Намагався здобути малу річ, а втратив велику.
Приповідки або українсько-народня філософіяРозумна голова, та дурному попала
Іронія з дурня.
Приповідки або українсько-народня філософіяСкільки голів, стільки й умів
Кожна людина має свій розум.
Приповідки або українсько-народня філософіяХоч у голові пусто, аби грошей густо
Неважливо, чи ти розумний, а важливо — чи багатий.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо голова, то розум, а що серце, то бажання
Людина думає розумом, а відчуває серцем.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩось голові бракує
З іронією про дурного чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк голова без голови, то й ноги не ходять
Без розуму нічого не можна зробити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯка головонька, така й розмовонька
Розум людини проявляється в розмові.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…сестер, коли доти на блискавку ніхто не дивився очима, променистими від захоплення, й не повторював уголос, яка вона незрівнянна, а від цих очей і голосу в молодої блискавки йшла голова обертом, і в усьому її тілі струмувало життя, якого вона досі не звідувала? Адже блискавка не знала нічого, що могло зрівнятися з поглядом людини, і за цей єдиний погляд блискавка…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger