голосний[голосни́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
голосни́й - а , - е . 1》 Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2》 перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3》 перен. Надмірно претензійний. 4》 лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову порожнину (про звуки мови). || у знач. ім. голосн и й, -н о го, ч.
ГОЛОСНИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно звучить, добре чутний; гучний. Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом, задзеленчав голосний дзвоник – і тільки курява встала... (Панас Мирний); Серед того шуму подекуди було чути голосну дівочу пісню (І. Нечуй-Левицький); Гнітив його Чуприна чи Кравчина своєю галасливістю, сміхом і неймовірно швидкою й голосною розмовою (О. Довженко); // Шумливий, гомінкий. З останнього катера зійшов на берег і Самійло Вихор, та його не поглинув голосний натовп моряків (В. Кучер). 2. перен. Який став широко відомим; загальновідомий. Останніх голосних подій в Одесі не буду Вам [В. М. Гнатюку] описувати, бо, певно, Ви краще знаєте про все з закордонних часописів (М. Коцюбинський); Бригада ця у нас голосна роботою. Вже слава про неї ген-ген пішла (О. Копиленко). 3. перен. Надто претензійний. “Громадський голос” – назва добра, хоч і дуже голосна (Леся Українка); Учитель говорив, як цвяшки в голову забивав. Надто голосні слова... Вірила й не вірила... (Г. Тарасюк). 4. лінгв. Який утворюється при вільному проходженні повітря з легенів через ротову порожнину (про звуки мови). В українській звуковій системі налічуємо щонайменше 50 основних звуків (фонем), у тому числі 6 голосних і 44 приголосних (з наук. літ.); – Це наша помічниця. Вона .. приїхала, щоб допомагати нашій експедиції. – Помага, – ствердила жінка, смішно вимовляючи голосні звуки (П. Загребельний); // у знач. ім. голосни́й, но́го, ч. Звук, при вимові якого повітря вільно проходить через ротову порожнину. Поети, відповідно до своїх завдань, за рахунок комбінацій голосних та приголосних надають своїй мові ефекту прозорості, або ж, навпаки, загадкового затуманення (з наук. літ.).
Етимологія
Джерело: Горох (за ЕСУМ)
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| голосні́й | жін., давальний |
| голосна́ | жін., кличний |
| голосні́й | жін., місцевий |
| голосна́ | жін., називний |
| голосно́ю | жін., орудний |
| голосно́ї | жін., родовий |
| голосну́ | жін., знахідний |
| голосно́му | чол., давальний |
| голосни́й | чол., кличний |
| голосні́м | чол., місцевий |
| голосно́му | чол., місцевий |
| голосни́й | чол., називний |
| голосни́м | чол., орудний |
| голосно́го | чол., родовий |
| голосно́го | чол., знахідний |
| голосни́й | чол., знахідний |
| голосно́му | сер., давальний |
| голосне́ | сер., кличний |
| голосні́м | сер., місцевий |
| голосно́му | сер., місцевий |
| голосне́ | сер., називний |
| голосни́м | сер., орудний |
| голосно́го | сер., родовий |
| голосне́ | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| голосная | жін., кличний |
| голосная | жін., називний |
| голосную | жін., знахідний |
| голоснеє | сер., кличний |
| голоснеє | сер., називний |
| голоснеє | сер., знахідний |
| голоснії | множина, кличний |
| голоснії | множина, називний |
| голоснії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- голосни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Голосни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Пароніми
Приповідки
Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня
Любить багато і голосно говорити, але все дурниці.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…І Беллінсгаузен повів Лазарева в трюм "Востока". Темно і вогко у володіннях Гладкого і Курлигіна. Шум, плескіт, стук балок, шелест, людські голоси, і звідусіль капає й тече. Чути голосний вигук: — Здорово, братці! — Здрам желам! — лунає, пішло трюмом. Беллінсгаузен і Лазарев у трюмі біля самої води. — Гладкий?! — Єсть Гладкий! Беллінсгаузен. Як справи?
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 7 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Голосний звук
Голосний звук — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію. У гортані внаслідок ритмічного коливання напружених зв'язок утворюється голос певного тону.