голосувати[голосува́ти]

голосува́ти - у ю, - у єш, недок. 1》 неперех. Віддавати голос (у 7 знач. ) за кого-, що-небудь. 2》 перех. Обирати кого-небудь, вирішувати що-небудь поданням голосів. 3》 розм. Підняттям руки просити (попросити) водія подорожньої машини взяти з собою, довезти куди-небудь.

ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. за кого – що і без дод. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (В. Стефаник); Спочатку дехто з родичів затаїв на Свирида Яковлевича глибоку досаду: начальством став, самі обома руками голосували за нього, а ні в чому не уважить (М. Стельмах); – Я за неї голосував! Голос за неї віддав і притому – щиро (О. Гончар). 2. що і без прям. дод. Вирішувати що-небудь поданням голосів. – Голосувати пропозицію Мертенса. – І резолюцію Рудольфа Штора! Швидше! (В. Винниченко); – Значить, голосуємо? – сказав Левко. – Шкіпером “Колумба“ – Марка Завірюху (М. Трублаїні); – Невже то правда: що б не голосував Матюха, завжди “одноголосно” проходить? (А. Головко). 3. розм. Підняттям руки зупиняти таксі або інший транспортний засіб для поїздки в ньому. Роззирнувшись, Рибалка зійшов з бровки на дорогу і почав голосувати (А. Кокотюха); Гриць Штундера і Юрко Немирич уже майже годину простояли, голосуючи коло дороги на виїзді з Коломиї (Ю. Андрухович). ◇ (1) Голосува́ти обома́ рука́ми за що – охоче погоджуватися на що-небудь, підтримувати, схвалювати щось. Гарну пару видивив її сокіл [син]. Разом з Галиними батьками Марія Михайлівна голосує за їхнє весілля обома руками (В. Поліщук).