гончар[гонча́р]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
гонча́р - я , ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини.
ГОНЧА́Р, а́, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (І. Котляревський); Щоправда, гончар випалив і новий товар – біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Яновський); Хвеська в тремтячих руках тягла великий глиняний ліхтар, певно, канівських гончарів (Ю. Логвин).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 19 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | гонча́р | гончарі́ |
| Родовий | гончаря́ / гончара́ | гончарі́в |
| Давальний | гончаре́ві / гончарю | гончаря́м |
| Знахідний | гончаря́ / гончара́ | гончарі́в |
| Орудний | гончаре́м | гончаря́ми |
| Місцевий | гончаре́ві / гончарі́ / гончарю | гончаря́х |
| Кличний | гончарю | гончарі́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гончарі́ | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…адібне серце юнака. Устам лакомим завжди мало палючих поцілунків. Так перетремтіло, продрижало, зажевріло, і відлунало, і спалахнуло, і зів'яло, в болючу пісню перейшло. Мов строф гончар, що ліпить дзбани з розспіваної глини слів, промінюючи плач і сміх в ліричне ремесло й купецтво, невтишним серцем зрозумів, що речі дві найкращі з всіх: ясне кохання й похмуре мис…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger