горло[го́рло]

го́рло -а, с. 1》 Передня частина шиї, всередині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. || Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. 2》 Верхня звужена частина посуду. 3》 Протока між внутрішнім і окраїнним морями або при впадінні річки в озеро чи море.

ГО́РЛО, а, с. 1. Передня частина шиї, у середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Панас Мирний); З сiней, розтираючи долонею горло, ввiйшов господар (Р. Андріяшик); // Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. Дорогою ще трохи простудилась на тих нічних пересіданнях, так що тепер кашляю і горло болить (Леся Українка); Крутоярові од жалю і хвилювання стисло горло (В. Собко); Раптовий кашель здушив йому горло, i чоловiк аж посинiв (Є. Гуцало); * Образно. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, .. розмовляв металевими горлами сотень гучномовців (Л. Дмитерко). 2. Верхня звужена частина посуду. Вона вперше в житті напилася, вперше пила горілку, вперше – просто з горла (А. Кокотюха); Не ховаючись, він цмулив коньяк прямісінько з горла плящини (Л. Дереш); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків із більш або менш круглим корпусом і високим горлом (з наук.-попул. літ.); // Звужений вхід до чого-небудь, початок чогось; горловина. Давно погашені вогні на бакенах у горлі створу (І. Гончаренко). Де́рти (надира́ти) го́рло (горля́нку) див. де́рти; (1) Ди́хальне го́рло – частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея. Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (з наук. літ.); Вчитель показує шлях повітря від носових отворів до легень, послідовно називаючи носову порожнину, носоглотку, гортань, дихальне горло (трахею) і бронхи (з навч. літ.); Переда́влювати / передави́ти го́рло див. переда́влювати; Ска́раний на смерть (на го́рло, на го́лову) <�Ска́раний сме́ртю> див. ска́раний; Скара́ти на смерть (на го́рло, на го́лову) <�Скара́ти сме́ртю> див. скара́ти. ◇ [Аж] із го́рла лі́зе (грубо пре, пре́ться) <[Аж] го́рлом пха́є> див. лі́зти; Бра́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) / взя́ти (схопи́ти) за го́рло див. бра́ти; Видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) див. видира́ти; (2) В одне́ го́рло, зі сл. кричати, гукати і т. ін. – одночасно, разом; одностайно. – Благодійнику наш, кому хочеться тікати з раю, – загукали ми в одне горло (В. Стус); Залоскота́ло в го́рлі (в но́сі) див. залоскота́ти; Залоскота́ло в го́рлі (в но́сі) див. залоско́чувати; Клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла див. клубо́к; (3) На все го́рло <�розм. На всю горля́нку>, зі сл. кричати, сміятися, співати і т. ін.: а) дуже голосно. Кайдаш і Лаврін .. кричали на все горло .. і підняли .. ґвалт на весь куток (І. Нечуй-Левицький); Приїжджав, скажемо, ваш .. губерніяльний [губернський] секретар і кричить на всю горлянку (М. Хвильовий); Оленка виспівувала на все горло (К. Гордієнко); Катерина засміялася на все горло (Ірина Вільде); б) з найбільшою інтенсивністю, з повним задоволенням. Вже третій день я п'ю життя на повне горло (М. Коцюбинський); Наступа́ти / наступи́ти на го́рло (зневажл. на горля́нку) див. наступа́ти; Не лі́зе (не йде) / не полі́зе в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) див. лі́зти; Ну́дить у го́рлі (у гру́дях, під грудьми́) див. ну́ди́ти; Перегриза́ти (передира́ти) / перегри́зти (переде́рти) го́рло (горля́нку) див. перегриза́ти; Поперегриза́ти го́рло (горля́нку) див. поперегриза́ти; (4) По [са́ме] го́рло: а) дуже багато. Йому й так роботи по горло. Хліб давай, молоко і м'ясо вези (В. Кучер); Роботи [в полі] – по саме горло (П. Інгульський); У Дмитра було справ, як говориться, по горло – то укрупнення, то сівба, то електростанція, а це вже й ремонт тракторів починається (Ю. Збанацький); б) великою мірою, повністю. – Хоче суд над ближнім творити, Бувши сам по горло у гріхах (С. Караванський); Та доки люльку приготуєш та вогню викрешеш, вітер ще й страсну свічку погасить. А тоді не обберешся лиха! Рідна жіночка по саме горло нагодує духопелками (В. Чемерис); Він зайнятий по горло і тому не подає вістей (з газ.); Пристава́ти / приста́ти (приступи́ти) з [го́стрим] ноже́м до го́рла див. пристава́ти; Промочи́ти / промо́чувати го́рло (горта́нь) див. промо́чувати; Прополоска́ти / прополі́скувати го́рло див. прополі́скувати; Пропуска́ти / пропусти́ти крізь го́рло див. пропуска́ти; Прочища́ти / прочи́стити го́рло див. прочища́ти; Рва́ти го́рло (горля́нку) див. рва́ти; Слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) див. сло́во; Сльо́зи в го́рлі застря́ли див. сльоза́; Сміх застря́в у го́рлі див. сміх; Ста́ти / стоя́ти [кі́сткою (як кі́стка, рідко го́стрим ноже́м)] попере́к (рідко впо́перек) го́рла (у го́рлі) див. стоя́ти; Стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі <�Підступа́ти / підступи́ти клубко́м до го́рла> див. стоя́ти; Стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі див. стоя́ти; У три го́рла див. три; Шмато́к (рідше кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло див. шмато́к; Шмато́к хлі́ба стає́ / ста́не попере́к го́рла (ру́ба в го́рлі) див. шмато́к; Щоб (бода́й, хай і т.…