горло[го́рло]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
го́рло -а, с. 1》 Передня частина шиї, всередині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. || Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. 2》 Верхня звужена частина посуду. 3》 Протока між внутрішнім і окраїнним морями або при впадінні річки в озеро чи море.
ГО́РЛО, а, с. 1. Передня частина шиї, у середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Панас Мирний); З сiней, розтираючи долонею горло, ввiйшов господар (Р. Андріяшик); // Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. Дорогою ще трохи простудилась на тих нічних пересіданнях, так що тепер кашляю і горло болить (Леся Українка); Крутоярові од жалю і хвилювання стисло горло (В. Собко); Раптовий кашель здушив йому горло, i чоловiк аж посинiв (Є. Гуцало); * Образно. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, .. розмовляв металевими горлами сотень гучномовців (Л. Дмитерко). 2. Верхня звужена частина посуду. Вона вперше в житті напилася, вперше пила горілку, вперше – просто з горла (А. Кокотюха); Не ховаючись, він цмулив коньяк прямісінько з горла плящини (Л. Дереш); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків із більш або менш круглим корпусом і високим горлом (з наук.-попул. літ.); // Звужений вхід до чого-небудь, початок чогось; горловина. Давно погашені вогні на бакенах у горлі створу (І. Гончаренко). Де́рти (надира́ти) го́рло (горля́нку) див. де́рти; (1) Ди́хальне го́рло – частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея. Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (з наук. літ.); Вчитель показує шлях повітря від носових отворів до легень, послідовно називаючи носову порожнину, носоглотку, гортань, дихальне горло (трахею) і бронхи (з навч. літ.); Переда́влювати / передави́ти го́рло див. переда́влювати; Ска́раний на смерть (на го́рло, на го́лову) <�Ска́раний сме́ртю> див. ска́раний; Скара́ти на смерть (на го́рло, на го́лову) <�Скара́ти сме́ртю> див. скара́ти. ◇ [Аж] із го́рла лі́зе (грубо пре, пре́ться) <[Аж] го́рлом пха́є> див. лі́зти; Бра́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) / взя́ти (схопи́ти) за го́рло див. бра́ти; Видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) див. видира́ти; (2) В одне́ го́рло, зі сл. кричати, гукати і т. ін. – одночасно, разом; одностайно. – Благодійнику наш, кому хочеться тікати з раю, – загукали ми в одне горло (В. Стус); Залоскота́ло в го́рлі (в но́сі) див. залоскота́ти; Залоскота́ло в го́рлі (в но́сі) див. залоско́чувати; Клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла див. клубо́к; (3) На все го́рло <�розм. На всю горля́нку>, зі сл. кричати, сміятися, співати і т. ін.: а) дуже голосно. Кайдаш і Лаврін .. кричали на все горло .. і підняли .. ґвалт на весь куток (І. Нечуй-Левицький); Приїжджав, скажемо, ваш .. губерніяльний [губернський] секретар і кричить на всю горлянку (М. Хвильовий); Оленка виспівувала на все горло (К. Гордієнко); Катерина засміялася на все горло (Ірина Вільде); б) з найбільшою інтенсивністю, з повним задоволенням. Вже третій день я п'ю життя на повне горло (М. Коцюбинський); Наступа́ти / наступи́ти на го́рло (зневажл. на горля́нку) див. наступа́ти; Не лі́зе (не йде) / не полі́зе в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) див. лі́зти; Ну́дить у го́рлі (у гру́дях, під грудьми́) див. ну́ди́ти; Перегриза́ти (передира́ти) / перегри́зти (переде́рти) го́рло (горля́нку) див. перегриза́ти; Поперегриза́ти го́рло (горля́нку) див. поперегриза́ти; (4) По [са́ме] го́рло: а) дуже багато. Йому й так роботи по горло. Хліб давай, молоко і м'ясо вези (В. Кучер); Роботи [в полі] – по саме горло (П. Інгульський); У Дмитра було справ, як говориться, по горло – то укрупнення, то сівба, то електростанція, а це вже й ремонт тракторів починається (Ю. Збанацький); б) великою мірою, повністю. – Хоче суд над ближнім творити, Бувши сам по горло у гріхах (С. Караванський); Та доки люльку приготуєш та вогню викрешеш, вітер ще й страсну свічку погасить. А тоді не обберешся лиха! Рідна жіночка по саме горло нагодує духопелками (В. Чемерис); Він зайнятий по горло і тому не подає вістей (з газ.); Пристава́ти / приста́ти (приступи́ти) з [го́стрим] ноже́м до го́рла див. пристава́ти; Промочи́ти / промо́чувати го́рло (горта́нь) див. промо́чувати; Прополоска́ти / прополі́скувати го́рло див. прополі́скувати; Пропуска́ти / пропусти́ти крізь го́рло див. пропуска́ти; Прочища́ти / прочи́стити го́рло див. прочища́ти; Рва́ти го́рло (горля́нку) див. рва́ти; Слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) див. сло́во; Сльо́зи в го́рлі застря́ли див. сльоза́; Сміх застря́в у го́рлі див. сміх; Ста́ти / стоя́ти [кі́сткою (як кі́стка, рідко го́стрим ноже́м)] попере́к (рідко впо́перек) го́рла (у го́рлі) див. стоя́ти; Стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі <�Підступа́ти / підступи́ти клубко́м до го́рла> див. стоя́ти; Стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі див. стоя́ти; У три го́рла див. три; Шмато́к (рідше кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло див. шмато́к; Шмато́к хлі́ба стає́ / ста́не попере́к го́рла (ру́ба в го́рлі) див. шмато́к; Щоб (бода́й, хай і т.…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 566
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | го́рло | го́рла |
| Родовий | го́рла | горл |
| Давальний | го́рлу | го́рлам |
| Знахідний | го́рло | го́рла |
| Орудний | го́рлом | го́рлами |
| Місцевий | го́рлі / го́рлу | го́рлах |
| Кличний | го́рло | го́рла |
Написання і вимова
- Правопис
- го́рло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Го́рло, -ла, -лу; го́рла, го́рел і го́рлів Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) із горла лізе ( грубо преться) у кого, зневажл., перев. безос
1. Хтось дуже багатий. Отож якраз він такий злидар.. Не бійсь, в нього з горла лізе... (Ю. Збанацький). 2. У когось дуже багато чого-небудь. У нас з бабою молока немає, а в них аж із горла преться (Ю. Збанацький). брати / взяти за горло. Настирливо або силою домагатися чого-небудь. Беруть за горло: — Друкуй! Мистецтво вимагає жертв! (А. Крижанівський); // Завдавати прикрощів. Працювати по-старому — самогубство. Будь-яке вузьке місце відразу бере за горло, б’є по прибутку, фондах (З газети). брати (хапати, схоплювати і т. ін. ) / взяти (схопити) за горло кого. 1. Настирливо або силою домагатися чогось. Почалися виступи делегатів з місць.., ту…
Фразеологічний словник української мовибрати (хапати і т.ін.) / взяти (схопити) за горло кого
Настирливо або силою домагатися чогось. Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою.. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар); Олена: Куркульські недобитки пробують піднести голову. Товариші, нас хотять хочуть схопити за горло… (І. Микитенко). 2. Сваритися з кимось, чіплятися, придиратися до когось. — От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс); Вони французи і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський).
Фразеологічний словникдерти горло (горлянку), зневажл
З великим напруженням кричати, галасувати, співати. Никодим: Люде люди діло роблять, а ви, як півень той, раз у раз горлянку дерете! (І. Карпенко-Карий); — Чого дерете горлянку?! Жінки, ошелешені несподіваною вихваткою Оксена, відхлинули назад (Григорій Тютюнник); Шкорупський: Так музика ревла і півчі горло дерли за обідом, що й досі в вухах лунає (М. Кропивницький). 2. кому і без додатка. Бути неприємним комусь, прикро вражати кого-небудь. Проханий кусок горло дере (М. Номис).
Фразеологічний словникклубок підкочується (підступає і т.ін.) / підкотився (підступив і т.ін.) до горла кому
Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т.ін. Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх селян словом,.. а сам так ганебно потрапив до рук отим шпикам (Ірина Вільде); Гіркий клубок підкотився Платонові до горла, й він тихо вийшов на подвір'я (М. Зарудний).
Фразеологічний словникПриповідки
Вже горло засхло, куди вино йшло
Глум з пяниці, що пропив майно.
Приповідки або українсько-народня філософіяГорло, яке вузьке, а воли й корови пожирає
П'яниці і марнотравники потратили череди худоби.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк у горлі стане, то тоді перестане
Про скупара, який аж тоді перестане здирати людей, як умре.
Приповідки або українсько-народня філософіяОдному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає
Багач обсідається, а бідний помирає з голоду.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…тим паче натще, але він боявся, об'явившися, налякати на смерть старого бібліотекаря, знаючи, що бібліотекар забобонний і має злу жінку. Тоді він зідхнув і увібрав живіт під саме горло, щоб дати місце фоліянтові, а потім ще кілька тижнів розпрасовував шлунок і всі нутрощі від книжних відпечатків. Хто бачив моє обличчя, — сказав Джалапіту, — той завжди дивитиметь…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger