граматика[грама́тика]

грама́тика -и, ж. 1》 Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. || Навчальний предмет цієї науки. || Підручник із цього навчального предмета. 2》 Будова і форми слова, речення і словосполучення певної мови або групи мов. || розм. , рідко . Те саме, що орфографія . 3》 спец. У мовах програмування – формальна система правил, яка описує у певному аспекті деяку мову. 4》 іст. , розм. Третій із семи класів духовного та єпархіального училища і семінарії.

ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає будову та форми слова, речення і словосполучення. Праці з історичної граматики висвітлюють співіснування давньоруських і старослов'янських морфологічних рис у пам'ятках, розвиток морфологічних категорій і форм, становлення синтаксичної будови української мови (з наук. літ.); У роботі висвітлено роль О. Огоновського в дослідженні порівняльної граматики слов'янських мов (з наук. літ.); // Навчальний предмет цієї науки. – То це й мені треба доконечно сідати за граматику та арифметику? – крикнула Настуся (І. Нечуй-Левицький); Несподівано вона почала з того, що продиктувала нам завдання додому з граматики (Л. Смілянський); // Підручник із цього навчального предмета. Потім він ще розказував, що видресирував так свого собаку Марса, що той сам ключем відмикає двері і подає, коли Віті треба, задачник, або граматику, або читанку (О. Іваненко); Узявши граматику, прочитав він два рядки (З. Тулуб). 2. Будова і форми слова, речення і словосполучення певної мови. Це був один із найстаранніших моїх слухачів, добре знав правила української граматики й мав уже певний запас слів (Б. Антоненко-Давидович); Спитав [пан] по-німецьки, підкреслено вимовляючи кожне слово, але з явним чужоземним акцентом і надто вже правильно за граматикою будуючи речення (О. Іваненко); Застосовано метод зіставного аналізу, який дозволив встановити зміни в граматиці актової латини, зумовлені україно-латинським білінгвізмом судових писарів (з наук. літ.); // розм., рідко. Те саме, що орфогра́фія. [Храпко:] А ну скажи, як по граматиці пишеться апеляція? (Панас Мирний). 3. іст., розм. Третій із семи класів духовного та єпархіального училища і семінарії. – Я ж таки академіст, філософ, а вона і в граматиці і в риториці не була (І. Нечуй-Левицький).