диван[дива́н]

дива́н I -а, ч. 1》 Список розподілу державних доходів і податково-фінансове відомство в деяких мусульманських країнах за феодалізму. 2》 Рада з вищих сановників у колишній султанській Туреччині, а також при кримському ханові. 3》 В деяких сучасних мусульманських країнах – урядова установа в судових та адміністративних справах. II -а, ч. Збірка віршів у літературах Близького та Середнього Сходу. III -а, ч. Рід великих м'яких меблів.

ДИВА́Н ² , у, ч. 1. іст. Дорадчий орган у султанській Туреччині, що складався з вищих сановників. – Я хотів би нагадати повелителеві правовірних і всьому дивану про те, що в тилу наших військ і досі залишається Запорозька Січ (В. Малик); – Тут відбувається рада дивану, повелителю, – прошепотів Замбул (Р. Іваничук); Константинопольський диван .. відмовив у сприянні шведському королю (Г. Колісник). 2. літ. У літературі Близького і Середнього Сходу – поетична збірка одного автора. Диван – це збірка віршів одного поета, які розміщені за жанрами (касиди, газелі, рубаї та ін.), а всередині кожного жанру – за алфавітним порядком рим (за останніми буквами слів, які римуються) (з наук. літ.); Хоч як дивно, любив [Селім] поетів, сам складав вірші, написав під псевдонімом Бахші, себто Милосердний, цілий диван (П. Загребельний).