додаток[дода́ток]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
дода́ток -тка, ч. 1》 рідко . Дія за знач. додавати , додати 1-3). 2》 Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь. || Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. || Невеликі нотатки, дописки, доповнення до статті, твору, книги, протоколу і т. ін. – все те, що не ввійшло в основний текст. На дод а ток — до того, що вже є; додатково. 3》 лінгв. Другорядний член речення, який перебуває в об'єктних відношеннях із підпорядковуваним членом і виражається формами непрямих відмінків іменників та їх еквівалентів.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | дода́ток | дода́тки |
| Родовий | дода́тка | дода́тків |
| Давальний | додатко́ві / дода́тку | дода́ткам |
| Знахідний | дода́ток | дода́тки |
| Орудний | дода́тком | дода́тками |
| Місцевий | додатко́ві / дода́тку | дода́тках |
| Кличний | дода́тку | дода́тки |
Написання і вимова
- Правопис
- дода́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дода́ток, -тку, -тку; -да́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- дода́ток [додаток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
— Ага, то він через це прикликав таборову поліцію, і вас на тиждень посадили до льоху? І це він поширив чутки, що за бешкети й крадіжку? — За це і за невеликий додаток. — Он як! — Ну, я висловив, що думаю, а він далі сікається і сікається й торочить, мовляв, лише через нетямущість я обганюю фах донощика, і муляє і муляє. Я тоді плюнув йому в пик…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 9 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger