доказ[до́каз]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
до́каз -у, ч. 1》 Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого-небудь; підтвердження. || рідко . Донос на кого-небудь. 2》 Предмет або обставина, які свідчать про чию-небудь провину. Непрям і д о кази — докази, з яких (за умови їх вірогідності) можна зробити можливий висновок про існування факту, що доводиться. Похідн і д о кази — докази "з других рук"; відомості, отримані з копій документів або за допомогою фотознімка тощо. Прям і д о кази — докази, з яких (за умови їх вірогідності) можна зробити однозначний висновок про існування (або неіснування) деякого факту. Речов і д о кази юр. — пов'язані із злочином предмети, що дають можливість розкрити його.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | до́каз | до́кази |
| Родовий | до́казу | до́казів |
| Давальний | доказо́ві / до́казу | до́казам |
| Знахідний | до́каз | до́кази |
| Орудний | до́казом | до́казами |
| Місцевий | до́казі / доказо́ві / до́казу | до́казах |
| Кличний | до́казе | до́кази |
Написання і вимова
- Правопис
- до́каз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- до́каз [доказ] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Очевидно, свідчення Серафими Пилипівни не всі розглядали, як доказ Киндзіного ухилу за межі, куди не вільно зазирати простим смертним, і зовсім не воно спонукало Грицька Вертила перевірити, чи дійсно Киндзя підтримує особливі стосунки з потойбічч…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger