дім[ді́м]

іменник · [dʲim] · «home»

✓ Питома українська лексикаCEFR A1Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняІє. *dom-, *dēm-, *dṃ-, *dm- «дім, будівля»; псл. domъ є давньою основою на -u-; споріднене з лат. domus «дім», дінд. dámaḥ « тс. », ав. dam- «дім», гр. δόμος…

Морфологія17 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія7 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідки7 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс2 модулі

Переклад5 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

д о му, ч. 1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Акц е птний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі. Конфірмац і йний дім — вид експортних комісійних домів – представників покупця. Диск о нтний дім — спеціальна кредитна установа, що проводить операції з векселями. 2》 Приміщення, в якому живуть люди; житло. 3》 Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство. || Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні. 4》 рідко . Монархи одного роду, що послідовно заступали один одного. Дім розп у сти; Публ і чний дім — будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії. Ж о втий дім заст. — лікарня для психічно хворих.

Етимологія

Іє. *dom-, *dēm-, *dṃ-, *dm- «дім, будівля»; псл. domъ є давньою основою на -u-; споріднене з лат. domus «дім», дінд. dámaḥ « тс. », ав. dam- «дім», гр. δόμος…

Джерело: Горох (за ЕСУМ)

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	дім	доми́
Родовий	до́му	домі́в
Давальний	домові / до́му	дома́м
Знахідний	дім	доми́
Орудний	до́мом	дома́ми
Місцевий	до́мі / домові / до́му	дома́х
Кличний	до́ме	доми́

Написання і вимова

Правопис: дім іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири до́ми Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дім, до́му, до́мові, в до́мі; доми́, -мі́в, -ма́м Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: [д'ім] дому, м. (на) дом'і, мн. доми, доум'іў Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

будинокбудівляспорудаособняккотеджхоромина (рідко)житло

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

відбити / відбивати від дому кого

Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив! (Панас Мирний). відбитися / відбиватися від дому (від сім’ї). Перестати бувати вдома або втратити інтерес до домашніх, сімейних справ. Поступлю я, тату, в суд або десь в урядники, таки в нашому місті. І од дому не одіб’юся, і до чину дослужуся (І. Нечуй-Левицький); — За роботою і товариством зовсім, Іване, відбився ти від сім’ї (М. Стельмах). казенний дім, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, во…

Фразеологічний словник української мови

казенний дім

В'язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його? — засміявся Степан Васильович, іще не дуже вірячи, що йому доведеться потрапити в казенний дім (М. Стельмах).

Фразеологічний словник