електронний[електро́нний]

електро́нний -а, -е. 1》 фіз. Прикм. до електрон 1). 2》 фіз. Пов'язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні. Електронна лампа. Електронна емісія — випускання електронів з поверхні твердих або рідких тіл. Електронна мікроскопія — морфологічне дослідження об'єктів за допомогою потоку електронів, що дозволяє вивчати структуру цих об'єктів на макромолекулярному і субклітинному рівнях. Електронна музика — музика, яка створюється за допомогою генераторів низкої (звукової) частоти і має звучання, відмінне від того, що виконується на традиційних інструментах. ** Електронна пошта — пересилання та зберігання повідомлень між користувачами комп'ютерної мережі на базі інформаційних технологій. Електронна теорія — класична теорія електромагнітних явищ, а також електричних, магнітних та оптичних властивостей рідини. Електронна терапія — корпускулярна променева терапія. Електронне випромінювання — корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається із потоку вільних електронів. Електронний джаз — експериментальний напрямок у сучасному джазі, пов'язаний із застосуванням електронного синтезу звука. Електронний металофон мед. — прилад для безконтактного визначення локалізації в очному яблуці металічних магнітних і немагнітних чужорідних тіл. Електронний мікроскоп — прилад, в якому для отримання збільшеного зображення застосовується електронний пучок. Електронний рок — напрямок у рок-музиці, якому властиве широке застосування електронних синтезаторів. Електронний торговий термінал — пристрій для зчитування інформації з магнітної доріжки або з чіпа пластикової картки для авторизації при оформленні оплати покупки. Електронні гроші — система безготівкових розрахунків з використанням комп'ютерної мережі, системи зв'язку на базі інформаційних технологій. 3》 мет. Те саме, що електроновий.