закон[зако́н]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зако́н -у, ч. 1》 про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов'язкових правил та державних постанов, що визначають суспільні відносини людей; втілення найвищої влади в суспільстві. || у знач. присудка, перен. Те, що сприймається як незаперечне розпорядження, веління, обов'язкове для неухильного виконання. Закон Божий — у школі – спеціальна дисципліна, що вивчає основи православного віровчення. Закон вартості — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєво сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. ** Закон попиту і пропозиції — особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник. Іменем закону — владою, наданою чинним законодавством. Поза законом бути (перебувати і т. ін.) — бути позбавленим громадянських прав, заступництва з боку державних органів. Сухий закон — заборона вживати алкогольні напої. 2》 кого, чого, чий і без додатка. Загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки. || Звичай, обряд. Закони Ману — пам'ятка давньоіндійського права; збірник наказів та правил, які регламентують поведінку індійця у приватному та громадському житті. 3》 чого, перев. мн. Основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, що випливають із самої суті справи. Закон підлості жарт., розм. — переважна реалізація гіршого з двох можливих варіантів. 4》 чого і без додатка. Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності; закономірність (у 2 знач.). || Основне положення якої-небудь науки, що відбиває причинно-наслідковий зв'язок між явищами, характеризує перебіг певних процесів у природі або суспільстві. || Що-небудь неминуче, незаперечне, що є виявом певної закономірності. Закон великих чисел — закон, згідно з яким загальна закономірність не може бути виявлена на основі частинних проявів, випадків, а лише на основі великої кількості спостережень, що виключають випадкові чинники. Закон збереження енергії — один з основних законів природознавства, згідно з яким енергія не виникає з нічого і не зникає безслідно, а тільки перетворюється з одного виду на інший в еквівалентних кількостях. 5》 Сукупність догм (основних положень) якої-небудь релігії, віровчення. Закон брати; У закон уступати , заст. — а) брати шлюб, вінчатися з ким-небудь; б) приймати постриг, стригтися в ченці (черниці).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зако́н | зако́ни |
| Родовий | зако́ну | зако́нів |
| Давальний | зако́нові / зако́ну | зако́нам |
| Знахідний | зако́н | зако́ни |
| Орудний | зако́ном | зако́нами |
| Місцевий | зако́ні / зако́нові / зако́ну | зако́нах |
| Кличний | зако́не | зако́ни |
Написання і вимова
- Правопис
- зако́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зако́н, -ну, -нові, в -ні; -ко́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зако́н [закон] -ну, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
закон не писаний кому, для кого
Хто-небудь не рахується з існуючими нормами, правилами поведінки, моралі, нехтує будь-якими зауваженнями. Дурням закон не писаний! (Укр.. присл..); Для багатьох наших технократів закон не писаний. Дивина — усім підприємствам, що забруднюють Десну, заборонено спецкористування з річки, але вони спокійнісінько ігнорують заборону (З газети). поставити поза законом кого. Позбавити когось прав громадянства, заступництва з боку державних органів. Куди діватися? Власті нас не признають, поставили поза законом (І. Цюпа); (Адмірал:) Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (О. Корнійчук). сухий закон. 1. Забор…
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Добрий дбає про закони для своєї оборони
Добрий не робить нічого лихого, тому й законів не потребує.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗакон — павутина, де муха плутається, а джміль пролітає
Малих злочинців карають, а великі уходять безкарно.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк війна шаліє, то закон німіє
Війна законами не руководиться.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗакони природи є святі, тому шануймо їх
Прохання, щоб люди шанували закони природи і дотримувалися їх.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо закони, коли суддя знакомий
Говорить зневажливо про закони той, хто є в дружніх стосунках із суддею.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
— Я лісовий дух,— мовив слимак, бо чоловік уже лагодився йти далі, гадаючи, що то йому просто причулося. — Раз на рік, саме в цей час, як ти мене здибав, закон лісу велить мені прибрати безборонну подобу, щоб випробувати людське серце й власну відвагу. І тоді мене легко знищити, хоча в інший час ніхто мене не подужає, бо ж цю дужість я з…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger