заходити[захо́дити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I зах`одити-джу, -диш, недок., зайти, зайду, зайдеш, док. 1》 неперех.Ідучи, потрапляти куди-небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди-небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого-небудь, навідуватися до когось. || за ким – чим, рідше по кого – що. Приходити куди-небудь із метою забрати з собою когось, щось. || Пливти, припливати куди-небудь. || Вклинюватися, входити якоюсь частиною в що-небудь або в межі чогось. || рідко. Проходити в що-небудь, куди-небудь, маючи відповідний розмір. Заходити в пази. || розм. Проникати куди-небудь (про тепло, холод, світло і т. ін.). || діал. Долинати (про звуки). || безос. Заходити у безвихідь. 2》 неперех. Наближатися до кого-, чого-небудь, обходячи його з боків і ззаду. || на що. Розвертатися півколом, ідучи на посадку, на бомбардування і т. ін. (про літак). || перех., діал. Обходити, перетинаючи шлях. || перен., розм. Під час розмови вдаватися до різних підходів, хитрощів, щоб викликати співрозмовника на відвертість. 3》 неперех. Ідучи, їдучи і т. ін., віддалятись од чого-небудь на велику відстань, потрапляти кудись далеко. 4》 неперех., за що. Ховатися за що-небудь. 5》 неперех. Спускатися за лінію обрію (про небесні світила). 6》 неперех. Виникати, починатися (про розмову, сварку). || безос. || Наставати, надходити (про час, свята, пори року і т. ін.). || на кого, розм. Нападати (про хвороби). 7》 тільки док., неперех., розм. Відбутися, статися. 8》 неперех., з ким, розм. Вступати у стосунки, мати з ким-небудь щось спільне. 9》 неперех., з інфін., розм. Починати що-небудь робити. || у що. Вступати в розмову, суперечку і т. ін. 10》 тільки 3 ос., неперех., за що, перен., розм. Тривати, діяти і т. ін. безперебійно. || Зберігатися довше, ніж намічалося. 11》 тільки 3 ос., неперех., перен., розм. Застилатися або наповнюватися чим-небудь. 12》 тільки недок., перех. і коло кого – чого, діал. Доглядати кого-, що-небудь. II заход`ити-ходжу, -ходиш, док. 1》 неперех. Почати ходити вперед і назад; закрокувати. || Швидко зарухатися, перев. під час роботи (про руки, предмети в руках). || Почати рухатися якою-небудь поверхнею (про інструменти, предмети спеціального призначення). || Почати швидко перебігати з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). || перен. Почати передаватися, переходити з уст в уста (про вісті, чутки і т. ін.). 2》 неперех. Захитатися, заколиватися (від поштовху, струсу, певного руху і т. ін.). || Затремтіти, задрижати. 3》 неперех. Почати обертатися по колу; закружляти. || Замиготіти, то з'являючись, то зникаючи. 4》 неперех., рідко. Почати прискорено битися; закалатати (про серце). 5》 перех., розм. Згубити, втратити що-небудь, десь ходячи.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 31 форма · VESUM
Інфінітив: заходити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | заходжу | захо́димо / захо́дим |
| 2 особа | захо́диш | захо́дите |
| 3 особа | захо́дить / заходе | захо́дять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | захо́дитиму / заходжу | захо́дитимем / захо́дитимемо / захо́димо / захо́дим |
| 2 особа | захо́дитимеш / захо́диш | захо́дитимете / захо́дите |
| 3 особа | захо́дитиме / захо́дить | захо́дитимуть / захо́дять |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| захо́дить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- захо́дити дієслово недоконаного виду заходи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Захо́дити, -хо́джу, -хо́диш; захо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
голова (іде (ходить) / пішла (заходила)) обертом (кругом, ходором і т. ін. ) чия, у кого, кому і без додатка
1. У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.). Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк); У мозку (Якова) сон-туман, тім’я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний); Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний); Дух їстівного вдарив у ноздрі (ніздрі) й голова пішла обертом (І. Багряний). 2. Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т. ін.). Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван (Т…
Фразеологічний словник української мовизаходити / зайти в голову
кому. З'являтися, виникати (про думки, запитання і т.ін.). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою? Наврочив хто? Налякав? (М. Коцюбинський); Нічого там не горить. То місяць.. Що це тобі в голову зайшло? Спи! (С. Васильченко). 2. Втрачати здатність чітко мислити, розумно діяти; божеволіти. — Василю! ти з великого розуму та в голову заходиш! Ті філософські книжки не доведуть тебе до пуття (І. Нечуй-Левицький); Килина: Пробі, чоловіче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? (Леся Українка). 3. Напружено думати над чим-небудь, шукаючи виходу; згадувати щось. Що робити з біди? Тра треба в голову заходити (М. Номис); Семен заходив у голову, з…
Фразеологічний словникзаходити / зайти збоку
Говорити про суть справи натяками, репліками. Храпко: А чого ж ти ждеш від моїх ворогів лихих?.. До мене прямо не знають, як підступити, та збоку заходять… (Панас Мирний).
Фразеологічний словникзаходити / зайти далеко
Виходити за межі допустимого, звичного, прийнятного і т.ін. Не будьте похмурим. Частіше посміхайтеся, будьте привітним, але не заходьте надто далеко: вам важко відштовхнути людей (З журналу); Знов упертість моя зайшла так далеко, що мене довелося провчити (Моє життя в мист.); заїхати далеко. Гофман: — Е… ви заїхали дуже далеко. Так можна й того… з партії (М. Хвильовий).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…тушливий, —До яловичого бульйону з яйцем дуже добре взяти один шматок хліба, їсти не поспішаючи, старанно пережовуючи. Тоді наїдаєшся на цілих шість-вісім годин. Я дуже люблю сюди заходити, це славне місце, тому що в них завжди буває теплий бульйон з яйцем, на смак майже як домашній, зі справжніх яловичих кісток. Я беру порцію такого бульйону, один шматок хліба — і…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger