збивати[збива́ти]

збива́ти -аю, -аєш, недок., збити, зіб'ю, зіб'єш, док., перех. 1》 Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого-, що-небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого-, що-небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого-небудь із чогось (вбивши або поранивши). || Влучаючи, уражаючи чим-небудь те, що рухається в повітрі, змушувати падати додолу (птахів, літаки і т. ін.). 2》 Ударяючи, відокремлювати частину від чого-небудь; відбивати, стинати. || Ударяючи, відокремлювати що-небудь прикріплене, прибите. || Ударом, поштовхом змушувати падати (плоди тощо). || Струшувати (росу, сніг і т. ін.). 3》 Зменшувати або усувати щось, припиняти вияв чого-небудь. Збивати ціну. Збивати (збити) оскому (оскомину) — а) (тільки док.) охолонути до чого-небудь; б) (кому) відбивати охоту до чого-небудь. Збити пиху кому, з кого — змусити стати, зробити кого-небудь скромнішим. 4》 рідко. Ударом, поштовхом викидати, вибивати що-небудь. || тільки док., перен. Вибити ворога з зайнятих позицій. 5》 Різким рухом зсовувати, пересовувати що-небудь. || Зрушуючи, зсовуючи з місця, зморщувати, м'яти що-небудь. || Порушувати правильність, порядок чого-небудь, у чомусь. 6》 Змушувати відходити куди-небудь, відхилятися вбік від напрямку руху. Збивати з дороги. || Змушувати відмовлятися від певного напрямку думок, переконань, здійснення чого-небудь. || Спрямовувати що-небудь у певний бік. 7》 Підбивати на які-небудь учинки; підбурювати. || Змушувати втрачати послідовність думки, якої-небудь дії. || Змушувати помилятися. Збивати з пантелику — а) викликати замішання в кого-небудь; спантеличувати, дезорієнтувати, заплутувати; б) змушувати кого-небудь поводити себе, діяти нерозумно. Збивати з пуття кого — підбурювати на погані вчинки, псувати морально. 8》 Ударом, тертям стирати що-небудь. || Ударяючи, стираючи, псувати (інструмент, деталь і т. ін.). || Стоптуючи, псувати (підошви, підбори, взагалі взуття). || Ударяючи або тручи об що-небудь, ушкоджувати, зранювати (руки, ноги, шкіру на тілі і т. ін.). Збивати ноги. 9》 розм., рідко. Бити, ударяти чим-небудь по чомусь або одне об одне. || Молотити. || Ударяючи, пригинати до землі, витолочувати, псувати посіви, городину, траву. || Прати праником. 10》 Певним способом виготовляти чи обробляти що-небудь. || заст. Робити густішим, рівнішим готове домоткане сукно, обробляючи його в спеціальному пристрої. 11》 тільки док. Сильно побити кого-небудь. 12》 Прибивати що-небудь одне до одного. || Виготовляти що-небудь з окремих частин, прибиваючи їх одну до одної. || розм., рідко. Будувати (про житло). 13》 Ударами, поштовхами складати, з'єднувати що-небудь докупи, в одне ціле. || Змушувати збиратися в одному місці, зганяти докупи. || Об'єднувати, згуртовувати (людей); створювати (організацію і т. ін.). || Нагромаджувати, збирати (гроші, майно і т. ін.). 14》 Ударами, поштовхами перемішувати, здіймати хвилі, збовтувати (воду або іншу рідину). || Легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пухким, пишним. || Ударами, поштовхами здіймати, утворювати куряву, піну і т. ін. || кул. Перемішуючи, сколочуючи яку-небудь масу, робити її пінистою. 15》 розм. Зчиняти що-небудь, супроводжуване галасом, шумом (бійку, сварку і т. ін.). 16》 тільки док., діал. Розбити.