збій[збі́й]

зб о ю, ч. Утоптана земля.

ЗБІЙ¹, збо́ю, ч., розм., спец. 1. Відхилення від прийнятого, звичайного і т. ін. у житті й діяльності кого-, чого-небудь. Женик Мурченко лежав у ліжку три дні .. Статус вільного художника і літератора широкого профілю дозволяв йому у випадку душевних травм проводити час у такий спосіб без найменших професійно-кар'єрних збоїв (Є. Кононенко); // Відхилення в перебігу фізіологічного процесу, функціонуванні якого-небудь органа і т. ін. Мозок людини, отруєний наркотичними речовинами, завжди дає негативні збої у своїй діяльності (з навч. літ.); У природі недоброякісних пухлин є, очевидно, й те, що зумовлене імунологічним збоєм (з газ.). 2. Перебій, перебої в русі, роботі, дії (про механізми, прилади, комп'ютерні програми і т. ін.). Невгавний телетайп доправляв свіжі новини з усього світу .. Траплялися збої. Замість чіткого машинописного рядка на паперовому сувої залишалося пунктирне зображення літер чи взагалі прогалина, що зміст важливого повідомлення зводила нанівець (О. Шугай); Один за одним почали давати збої алгоритми, які я склав для документообігу (Любко Дереш); Сучасні операційні системи досить стійкі до збоїв (із журн.); * Образно. Ні з того ні з сього запрацював мій телефон. Вочевидь, якесь коліщатко в бюрократичній машині телефонної компанії дало збій, .. і в результаті з мене зняли штрафні санкції за несплату рахунків (О. Авраменко, В. Авраменко); Механізм смерті уже запущено. А він не дає збоїв. У нього нема холостого ходу. Йому не накажеш: “повний назад” (Ю. Іздрик).