звучати[звуча́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
звуча́ти -ч и ть, недок. 1》 без додатка і чим . Видавати, створювати звуки. || Бути звучним (у 2 знач. ), мати гарне звучання (про музичний інструмент). || Бути наповненим звуками. 2》 Поширюватись у просторі, чутися, лунати (про різні звуки, голоси, музику, співи і т. ін.). || Вимовлятися, виголошуватися. || Мати якісь характерні ознаки, риси, певне забарвлення. 3》 перен. Виявлятись у звуках мови, пісні і т. ін. (про почуття, настрій і т. ін.). 4》 перен. Бути наявним або виявлятися, розкриватися в чому-небудь (про зміст, ідею, тему і т. ін.). || Мати певне значення; справляти якесь враження.
Етимологія
Джерело: Горох (за ЕСУМ)
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: звуча́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | звучу | звучимо / звучим |
| 2 особа | звучиш | звучите |
| 3 особа | звучи́ть | звуча́ть |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | звучатиму | звучатимем / звучатимемо |
| 2 особа | звучатимеш | звучатимете |
| 3 особа | звуча́тиме | звуча́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| звуча́ть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- звуча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…очі, й дивився на лампу, й думав все те ж, все те ж. Іноді йому починало здаватися, що лампа — то не лампа а вогненний місяць із своєю страшною емблемою... Іноді в сяйві починали звучати акорди рояля... То гуло в голові, тоскно дзвеніло в вухах... Помалу все почало мішатися в суцільний кошмар, в маячіння... Голова так горіла, що здавалося, вона ось-ось розірветься…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger