камінь[ка́мінь]

іменник · [ˈkamʲinʲ] · «stone, pebble (material)»

✓ Питома українська лексикаCEFR A2Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняКамінь, [каменец] «щебінь» ВеНЗн,

Морфологія19 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія1 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки12 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс6 модулів

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

ка́мінь ч. 1》 род. -меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. 2》 род. -меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. Закладати перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Каменя на камені не лишати — а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати; б) нещадно критикувати, викривати. Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. Кидати (кинути) камінь на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. 3》 у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. 4》 у знач. присл. каменем. Непорушно. 5》 род. -меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. 6》 род. -меню. Коштовний мінерал як прикраса. 7》 род. -меня, рідко. Намогильний пам'ятник. 8》 род. -меня. Жорно в млині. 9》 род. -меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. 10》 род. -меня, заст. Старовинна міра ваги.

Етимологія

Камінь, [каменец] «щебінь» ВеНЗн,

Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 358

Морфологія

іменник · 19 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	ка́мінь	ка́мені
Родовий	ка́меня / ка́меню	ка́менів
Давальний	ка́меневі / ка́меню	ка́меням
Знахідний	ка́меня / ка́мінь	ка́мені
Орудний	ка́менем	ка́менями
Місцевий	ка́меневі / ка́мені / ка́меню	ка́менях
Кличний	ка́меню	ка́мені

Написання і вимова

Правопис: ка́мінь 1 іменник чоловічого роду маса, матеріал ка́мінь 2 іменник чоловічого роду окремий уламок Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Ка́мінь, ка́меня (одного) і ка́меню (будівельн. матеріялу), ка́меневі, ка́менем, на ка́мені Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: ка́мінь I [кам'ін'] -меин'у, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (маса, матеріал) II [кам'ін'] -меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (окремий уламок) Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

кругляк

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

(важкий) камінь давить душу (серце) кому

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). камінь на серце давить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко). давити каменем (на серце (груди)). Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче п…

Фразеологічний словник української мови

закладати / закласти перший камінь чого і без додатка

Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

Фразеологічний словник

здіймати / здійняти (зняти) важкий камінь (тягар) з серця (з душі)

Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний).

Фразеологічний словник

тяжкий камінь ліг на груди (на душу, на серце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський); звалився камінь тяжкий на груди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

Фразеологічний словник