кашель[ка́шель]

ка́шель -шлю, ч. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. || розм. Хвороба, що супроводжується цими явищами.

КА́ШЕЛЬ, шлю, ч. Судомні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані, довго і грізно (О. Довженко); Даруся пам'ятає, як вони колись з мамою щодня ходили вранішнім і підвечірковим берегом ріки в надії позбутися задушливого кашлю, що не давав дитині жити (М. Матіос); Натовпом ходить оpганізований кашель, настільки стpашний, що обличчя деяких скидаються на сині баклажани (В. Стус); Кашель є рефлекторно-захисним актом, завдяки якому організм звільняється від сторонніх частинок або харкотиння, що скупчилося в бронхах (з навч. літ.); // розм. Хворобливий стан, що супроводжується цими явищами. Я почуваю себе непогано, хоч часом кашель вертається (М. Коцюбинський). (1) Сухи́й ка́шель – кашель без мокротиння. Вадим ледве договорив і схопився за груди: кашель сухий, як степовий пожар (М. Хвильовий); Їй легко, хоч і мучать закладений ніс і сухий кашель, вона голосно сміється з жартів Мустафи (С. Андрухович); Для видалення густого харкотиння з бронхів і для пом'якшення сухого кашлю п'ють чай з напару квіток гречки (з наук. літ.). ◇ (2) Ка́шель пройма́є (дійма́є, заст. дойма́є) / пройня́в (дійня́в, заст. дойня́в) кого – хтось починає кашляти. Вона була в довгій спідниці, запасці. Руку тримала біля грудей, кашель доймав її (В. Багірова); Кожну ніч старого проймав нестерпний кашель, дихати ставало все важче (із журн.); Уже Івась залився удушливим кашлем; а Карпо знай верга жменями сміття, знай віє його по хаті. Аж самого пройняв кашель (Панас Мирний); Подави́тися смі́хом (ка́шлем, кри́ком і т. ін.) див. подави́тися.