квітень[кві́тень]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
кві́тень -тня, ч. Четвертий місяць календарного року.
КВІ́ТЕНЬ, тня, ч. Четвертий місяць календарного року. Листи Ваші одібрав: від 25 лютого .. і від 2 квітня (Панас Мирний); Сьогодні, тридцятого квітня, він мав одержати за півмісяця свою платню, щось коло сорока карбованців (В. Підмогильний); То був квітень, бо було цвітіння, Парування та буяння сил (М. Рильський); Неймовірно гарна вже сама по собі оця пора – березень перехиляється в квітень (Ю. Мушкетик); Луна від співу гостей широко котилася селом, бо столи винесені були надвір, а що був лише кінець квітня, то люди лише вдягалися трохи тепліше (Ю. Покальчук).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 418
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | кві́тень | квітні |
| Родовий | кві́тня | кві́тнів |
| Давальний | квітне́ві / кві́тню | кві́тням |
| Знахідний | кві́тень | квітні |
| Орудний | кві́тнем | кві́тнями |
| Місцевий | квітне́ві / квітні / кві́тню | кві́тнях |
| Кличний | кві́тню | квітні |
Написання і вимова
- Правопис
- кві́тень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Кві́тень, -тня, -тневі, в -тні; кві́тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- кві́тень [кв’ітеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (ў) -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ою квадригою, поштовим трактом, з усіма подальшими зупинками (Серпухов, Тула, Орел, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, усе південніше й південніше) — весни навколо дедалі більшає, квітень переходить у травень. У Києві труну з подільської церкви Різдва на руках переносять на борт пароплава "Кременчук" і далі ще вісім годин везуть униз Дніпром, аби врешті здійняти на…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger