колія[ко́лія]

ко́лія -ї, ж. 1》 Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. 2》 Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін. 3》 перен. Узвичаєний, природний плин життя, звичайний перебіг справ. Вибив а ти з [сво є ї, звич а йної і т. ін.] к о лії — порушувати узвичаєний хід життя, перебіг справ, ставити в незвичайні умови. 4》 діал. Поїзд.

КО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. Драбинястий віз .. раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (М. Коцюбинський); Селянські фіри одна за одною зникали за байраком, де розривались австрійські снаряди і пухкав на колії наш панцерник (Б. Антоненко-Давидович); Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу машинам (П. Панч); * Образно. Думки її одразу біжать своїми коліями до лісу, де росте ще не зароблене дерево (М. Стельмах). 2. Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін. Вже колії трамвая з обох боків .. Хрещатик оживає (В. Сосюра); Вони [дівчата] котили по коліях вагонетку з стояками (Д. Ткач); Бійці деякий час мовчки поглядають на ешелони, що застигли на коліях (О. Гончар); // перев. з числ. Уживається для позначення місця руху, прибуття або стоянки поїзда. І такою вже радісною звісткою сприйнялось: – Посадка на Київ – Одесу! Третя колія... (Є. Кротевич); Тимчасом на другу колію влетів військовий поїзд (І. Кочерга); Полковник .. виплигнув із штабного вагона, вирішивши як слід висповідати інтенданта, що відправив пульмани з сіном на запасну колію, в тупик (М. Руденко). 3. перен. Узвичаєний, природний хід життя, звичайний перебіг справ. Сталася в Стебнях новина .., що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич); Не пішов би я в той вечір у театр, нічого не було б. Іншими коліями покотилось би все життя (В. Винниченко); Всі ті люди – то солдати, німецькі та мадярські солдати, але всі якісь спантеличені, пущені самопас, розладжені, вибиті з солдатської колії, з тих міцних рамок дисципліни й послуху та залізної організації, в які їх було колись вправлено сильною рукою (І. Багряний). 4. діал. Залізниця. У Тернополі Чайка з Талочкою висадовилися остаточно з вагона, спродали всі свої зайві речі, щоб легше далі їхати, і вже не дипломатичними, а звичайнісінькими особами рушили галицькою колією на Чортково (Д. Бузько); – Кажуть, що по двох роках “колія” вже щось навіть платитиме хлопцеві за роботу (П. Козланюк); – Збереш ватагу добрих хлопців, а дівчата пристануть, то й дівчат, і гайда на колію, – ліс ладувати (І. Муратов). 5. діал. Поїзд. Я так зажурилася, що не чула, коли й колія надійшла (Н. Кобринська); – Сідаймо, синку, на фіру, бо колію [на колію] спізнимо (В. Стефаник).