командний[кома́ндний]

кома́ндний -а, -е. 1》 Прикм. до команда . || Признач. для подавання команди (у 1 знач. ). || Власт. тим, хто подає команду. Командний голос . 2》 Стос. до командування. Командна посада . Ком а ндна висот а (поз и ція) — найвища, панівна висота в якій-небудь місцевості, що дає військам низку переваг над супротивником. Ком а ндний пункт — пункт, з якого керують боєм. 3》 перен. Керівний, провідний, головний. Ком а ндний склад — а) особи, які командують військами або якою-небудь військовою частиною; б) керівний склад підприємства, установи.

КОМА́НДНИЙ, а, е. 1. Стос. до команди. [Нечипоренко:] Нашого брата на командні слова взяти легко (О. Левада); На командній точці помітний рух (О. Лисяк); – Серед офіцерів корабля, – сказала вона, – лікар посідає останнє місце в командній ієрархії (О. Авраменко, В. Авраменко); – Вони там подуріли... Куди не поткнися: “Ми – команда!”, “Наш командний дух переможе!” (Люко Дашвар); Вже десятий день чемпіон України львівський футзальний клуб “Тайм“ проводить командні збори у перлині української природи – мальовничому карпатському містечку Славське (з газ.); Командний апарат є вхідним пристроєм дискретної (перервної) дії (з навч. літ.); // Признач. для подавання команди (у 1 знач.). Перед щитами – командний стіл з комутатором. Біля нього лише одна людина – Євдокія Вороненко (Яків Баш); // Власт. тим, хто подає команду, звик командувати. Довб озирнув гарбу останнім командним поглядом і поліз у кишеню по тютюн (М. Йогансен). 2. Стос. до командування. Марта одягалася у свій атласний злото-жовтий чи вишнево-червоний халат, займала своє командне становище і чергове випробування моєї терпеливості починалося (У. Самчук); На командному містку лишалися цілком спокійними лише командир, комісар і вахтовий начальник (М. Трублаїні); // Заснований на вольових рішеннях, які приймаються недемократичним шляхом. Успадкована від радянського суспільства системна криза ще більше розвинулася внаслідок тривалого відкладання на майбутнє ринкових реформ і намагань діяти звичними, тобто властивими для командної економіки, методами (із журн.). 3. перен. Керівний, провідний, головний. Політична партія – це група людей, що працюють над тим, щоб отримати колективний доступ до державного управління (зайняти командні пости в державі своїми представниками) і далі цією владою розпоряджатися (із журн.).