короткий[коро́ткий]

коро́ткий -а, -е. 1》 Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. Коротка форма прикметника — форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини чоловічого роду на приголосний, а не на -ий, напр.: ясен, зелен. Короткі руки в кого — хто-небудь не має права, можливості зробити щось. 2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий. || Недостатній за часом. || Уривчастий (про мову, звуки тощо). || Швидкий (про рух, дію, тощо). Короткий звук. Коротка позиція фін. — а) перевищення продажу над покупками на відкритому ринку; б) ситуація на біржі, ринку, коли товару необхідно покрити продаж компенсуючою його покупкою. 3》 Стисло викладений, висловлений; небагатослівний. Коротка пам'ять у кого — хтось швидко забуває, має погану пам'ять. Короткий розум — слабкий, обмежений розум.

КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т. Шевченко); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (І. Нечуй-Левицький); Обидві ноги його були прикуті до каменя залізними короткими ланцюгами (О. Гончар); Сам боярин – статний, лисий, над очима двома гострими ножами чорніли брови, борода була коротка, але густа, як хащі дерези (Ю. Мушкетик); Першою до Ейрін підступила невисока жінка з коротким русявим волоссям (О. Авраменко); // Близький, недалекий (про відстань, шлях). [Завірюха:] Дорога на Чигирин є навпростець коротка, за ніч ми будем там (Л. Дмитерко); Я пройшов вулицею, пірнув під темні яблуневі гілки, звернув коротким шляхом і незабаром знову опинився коло лікарняної стіни (С. Жадан); У бігу на коротку дистанцію дуже важливу роль відіграє старт (з наук.-попул. літ.); // Невисокий, низький. Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський); // Невеликий обсягом, розміром. Тобі ніколи возиться з довгими листами, то нехай вже буде короткий (Леся Українка). 2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий. І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула (Біблія. Пер. І. Огієнка); Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (І. Франко); Нарада була коротка, але палка (О. Донченко); Короткі промови – найкращі завжди (Т. Масенко); Байбаки гріються на піску біля нір, обережно спинаються на задні лапи, коротким свистом вістують про небезпеку вгорі (Є. Пашковський); Найкоротші ночі бувають у червні (із журн.); // Недостатній за часом. Старому жениться й ніч коротка (Номис); Нарікаю тільки, що дні короткі, не стає мені часу (М. Коцюбинський); // Уривчастий (про мову, звуки і т. ін.). Часом чутно окремі вигуки, короткі розмови тих, що ближче до авансцени (Леся Українка); Хворий лежав на лівому боці .. І з сухого рота ледве виривалося коротке й часте дихання (Ю. Шовкопляс); В темряві лунали короткі команди, шикувались підрозділи (О. Гончар); // Швидкий (про рух, дію і т. ін.). Море несло на собі хвилю і, докотивши, коротким, навиклим рухом скидало її на берег (М. Коцюбинський); Не треба сліз і не потрібен сміх, – Лише удар, разючий та короткий, Що опече безжально, як батіг (М. Рильський); Вона заходить в коридор, кинувши на мене лише один короткий, але повний ненависті і зневаги погляд (С. Андрухович). 3. Стисло викладений, висловлений; небагатослівний. Далі йшло коротке описання життя на селі (Леся Українка); Коротка звістка, але скільки в ній глибокого політичного змісту (В. Еллан-Блакитний); Він узяв у руки зшиток із кількох аркушів, – короткий звіт про мету експедиції та маршрут (А. Кокотюха); Вибач за такий короткий лист, але я відчуваю, що часу залишається дуже мало (Д. Білий).