короткий[коро́ткий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
коро́ткий -а, -е. 1》 Який має малу довжину; прот. довгий. || Близький, недалекий (про відстань, шлях). || Невисокий, низький. || Невеликий обсягом, розміром. Коротка форма прикметника — форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини чоловічого роду на приголосний, а не на -ий, напр.: ясен, зелен. Короткі руки в кого — хто-небудь не має права, можливості зробити щось. 2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий. || Недостатній за часом. || Уривчастий (про мову, звуки тощо). || Швидкий (про рух, дію, тощо). Короткий звук. Коротка позиція фін. — а) перевищення продажу над покупками на відкритому ринку; б) ситуація на біржі, ринку, коли товару необхідно покрити продаж компенсуючою його покупкою. 3》 Стисло викладений, висловлений; небагатослівний. Коротка пам'ять у кого — хтось швидко забуває, має погану пам'ять. Короткий розум — слабкий, обмежений розум.
КОРО́ТКИЙ, а, е. 1. Який має малу довжину; протилежне довгий. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т. Шевченко); Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах (І. Нечуй-Левицький); Обидві ноги його були прикуті до каменя залізними короткими ланцюгами (О. Гончар); Сам боярин – статний, лисий, над очима двома гострими ножами чорніли брови, борода була коротка, але густа, як хащі дерези (Ю. Мушкетик); Першою до Ейрін підступила невисока жінка з коротким русявим волоссям (О. Авраменко); // Близький, недалекий (про відстань, шлях). [Завірюха:] Дорога на Чигирин є навпростець коротка, за ніч ми будем там (Л. Дмитерко); Я пройшов вулицею, пірнув під темні яблуневі гілки, звернув коротким шляхом і незабаром знову опинився коло лікарняної стіни (С. Жадан); У бігу на коротку дистанцію дуже важливу роль відіграє старт (з наук.-попул. літ.); // Невисокий, низький. Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський); // Невеликий обсягом, розміром. Тобі ніколи возиться з довгими листами, то нехай вже буде короткий (Леся Українка). 2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий. І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула (Біблія. Пер. І. Огієнка); Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (І. Франко); Нарада була коротка, але палка (О. Донченко); Короткі промови – найкращі завжди (Т. Масенко); Байбаки гріються на піску біля нір, обережно спинаються на задні лапи, коротким свистом вістують про небезпеку вгорі (Є. Пашковський); Найкоротші ночі бувають у червні (із журн.); // Недостатній за часом. Старому жениться й ніч коротка (Номис); Нарікаю тільки, що дні короткі, не стає мені часу (М. Коцюбинський); // Уривчастий (про мову, звуки і т. ін.). Часом чутно окремі вигуки, короткі розмови тих, що ближче до авансцени (Леся Українка); Хворий лежав на лівому боці .. І з сухого рота ледве виривалося коротке й часте дихання (Ю. Шовкопляс); В темряві лунали короткі команди, шикувались підрозділи (О. Гончар); // Швидкий (про рух, дію і т. ін.). Море несло на собі хвилю і, докотивши, коротким, навиклим рухом скидало її на берег (М. Коцюбинський); Не треба сліз і не потрібен сміх, – Лише удар, разючий та короткий, Що опече безжально, як батіг (М. Рильський); Вона заходить в коридор, кинувши на мене лише один короткий, але повний ненависті і зневаги погляд (С. Андрухович). 3. Стисло викладений, висловлений; небагатослівний. Далі йшло коротке описання життя на селі (Леся Українка); Коротка звістка, але скільки в ній глибокого політичного змісту (В. Еллан-Блакитний); Він узяв у руки зшиток із кількох аркушів, – короткий звіт про мету експедиції та маршрут (А. Кокотюха); Вибач за такий короткий лист, але я відчуваю, що часу залишається дуже мало (Д. Білий).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| коро́ткій | жін., давальний |
| коро́тка | жін., кличний |
| коро́ткій | жін., місцевий |
| коро́тка | жін., називний |
| коро́ткою | жін., орудний |
| коро́ткої | жін., родовий |
| коро́тку | жін., знахідний |
| коро́ткому | чол., давальний |
| коро́ткий | чол., кличний |
| коро́ткім | чол., місцевий |
| коро́ткому | чол., місцевий |
| коро́ткий | чол., називний |
| коро́тким | чол., орудний |
| коро́ткого | чол., родовий |
| коро́ткого | чол., знахідний |
| коро́ткий | чол., знахідний |
| коро́ткому | сер., давальний |
| коро́тке | сер., кличний |
| коро́ткім | сер., місцевий |
| коро́ткому | сер., місцевий |
| коро́тке | сер., називний |
| коро́тким | сер., орудний |
| коро́ткого | сер., родовий |
| коро́тке | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| короткая | жін., кличний |
| короткая | жін., називний |
| короткую | жін., знахідний |
| короткеє | сер., кличний |
| короткеє | сер., називний |
| короткеє | сер., знахідний |
| короткії | множина, кличний |
| короткії | множина, називний |
| короткії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- коро́ткий прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Коро́ткий, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
жарти погані (короткі) з ким—чим і без додатка
Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач). за (якусь (одну, коротку і т. ін. )) мить, перев. з дієсл. 1. Протягом короткого відрізку часу…
Фразеологічний словник української мовикурячий (короткий) розум у кого і без додатка, зневажл., ірон
Хто-небудь розумово обмежений, неспроможний тверезо мислити. — Правду казавши, я мала його Лордена за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюсь, що в нього курячий розум (О. Кобилянська). — Яка уже бісова натура! Недаром кажуть: Волос довгий, та розум короткий (Панас Мирний).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…бі чиниться найбільша кривда, бо Ти гаруєш від створення світу без перепочинку вдень і вночі. А що я Тебе люблю, мені Тебе невимовно шкода, і тому я вирішив замінити Тебе бодай на короткий час, заки Ти хоч трохи перепочинеш, бо люди подейкують, ніби Ти й справді втомився чи постарівся, що, зрештою, зрозуміла річ при такому ділі, внаслідок чого й чиниш не завжди так,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger