кішка[кі́шка]

кі́шка -и, ж. 1》 Самка кота. Ж и ти (б у ти і т. ін.), як к і шка з соб а кою — постійно бути в незгоді. 2》 тех. Невелика кітва. || Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів. 3》 тільки мн. Те саме, що к і гті 2). || Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін.

КІ́ШКА, и, ж. 1 . Те саме, що кіт. Там, у гущавині молодого гілля, .. лісові кішки перегукуються, зозуля кує літа (Панас Мирний); – Що таке – гепарди? – Це, мамо, дикі навчені кішки... З ними на полювання ходили в степах (О. Гончар); Кішка свійська перебуває в тісному співіснуванні з людиною понад 9500 років та є найпоширенішою хатньою твариною (з наук.-попул. літ.). 2. Самиця кота. Чує кішка, де миша є (Номис); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими .. котенятами (Грицько Григоренко); – Якби не кішка... – Яка кішка? – Та, що й цієї ночі знов привела мені троє котят... (М. Куліш); * У порівн. Вона .. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (І. Нечуй-Левицький). 3. техн. Невелика кітва. – Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (І. Нечуй-Левицький). 4. тільки мн., спец. Те саме, що кі́гті (див. кі́готь 2…