лежати[лежа́ти]

лежа́ти -ж у , -ж и ш, недок. 1》 без додатка , на чому , в чому . Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути хворим, не вставати з постелі. || У сполуч. зі словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. || перев. зі сл. в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим. 2》 перен. , розм. Нічого не робити; ледарювати. 3》 Бути покладеним або перебувати на якій-небудь горизонтальній поверхні (звичайно частиною, що має більшу протяжність). || Бути на якій-небудь поверхні, вкриваючи її. || Розташовуватися на фігурі певним чином (здебільшого про одяг). || Вкриваючи яку-небудь поверхню, надавати їй певного забарвлення (про сонячне проміння, тінь і т. ін.). || перен. Проявлятися, бути видимим, помітним (про думки, мрії, переживан…

ЛЕЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок. 1. без дод., на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). Одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо (Марко Вовчок); В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (І. Франко); Юзя лежала в своїй кімнатці і без пам'яті плакала (Леся Українка); Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням (О. Довженко); Ми пiвтори доби лежали в болотi пiд вогнем (Р. Андріяшик); // У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. Осавула лежав на спині і спав міцним сном (І. Нечуй-Левицький); Обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні, Тоня бризкає водою вгору (О. Гончар); Він лежав ниць, поклавши голову на зігнуті руки (Л. Первомайський); // Бути хворим, не вставати з постелі…