магія[ма́гія]

ма́гія -ї, ж. 1》 Сукупність засобів та обрядів, пов'язаних з віщуванням, вірою в уміння людини викликати надприродні явища; чаклунство, чарівництво. Б і ла м а гія — чаклунство з допомогою небесних сил. Ч о рна м а гія — чаклунство з допомогою пекельних сил; чорнокнижництво. 2》 перен. Щось загадкове, незрозуміле.

МА́ГІЯ, ї, ж. 1 . Сукупність прийомів та обрядів, пов'язаних з вірою у здатність людини впливати на тварин, людей, викликати надприродні явища; чаклунство, чарівництво. В українському фольклорі навіть спеціальний розділ є – судова магія, заговори на суд! (О. Забужко); Існує практична магія, древні ритуали й ужиткова політтехнологія (Ю. Іздрик); В основі магії лежала віра первісних людей в те, що з допомогою різних заклинань і обрядів можна було таємничим способом впливати в бажаному для них напрямі на хід явищ і подій у навколишньому світі (з наук. літ.). 2. перен. Щось загадкове, незрозуміле. Алгебри він не знав; ікси, ігреки та зети були для нього таємничою магією (М. Трублаїні); Наді мною має силу лише магія життя (Г. Пагутяк); З усіх їхніх ночей це була перша без слів, без ніжності, без магії доторків (Г. Вдовиченко). (1) Бі́ла ма́гія – чаклунство, за якого звертаються по допомогу д…