малювання[малюва́ння]

малюва́ння -я, с. 1》 Дія за знач. малювати й малюватися 1). 2》 Те саме, що малюнок 1). || Настінний живопис. 3》 збірн. , рідко . Картини, малюнки.

МАЛЮВА́ННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. малюва́ти 1 і малюва́тися 1. Пристав [Т. Шевченко] до маляра-диякона, маючи на думці навчитися малювати, бо до малювання ще змалечку мав велику охоту (Панас Мирний); Франя часто можна було бачити на ґанку, який перепоясував будинок, або у вікні за малюванням, або в саду (Ю. Винничук); Сам ти також ні чорта не робив, окрім малювання своїх бездарних картинок (І. Карпа); [Марція:] Жінки на Сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Леся Українка). 2. Те саме, що малю́нок 1. Подер [керівник канцелярії], пошматкував моє малювання на дрібні шматочки та й шпурнув мені в вічі (І. Нечуй-Левицький); Йому ще ніколи не доводилося спати на голландському ліжку, на чорному старовинному ліжку, широке узголів'я якого було заповнене малюваннями (П. Загребельний); Коли чуйним скальпелем зішкребти з полотна давніх подій не завжди вмі…