Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · М

мандрувати[мандрува́ти]

дієслово · [mɐndrʊˈʋate] · «to travel»
✓ Питома українська лексикаCEFR B1Practice this word →Практикувати це слово →
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення3 картки
готовоПоходженняМа́ндри + -увати
готовоМорфологія22 форми
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс3 модулі
готовоПереклад2 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

мандрува́ти - у ю, - у єш, недок. 1》 Здійснювати мандрівку. || перен. Переноситися думками. 2》 розм. Іти, їхати. || жарт. Іти, ходити на незначну відстань. || Відправлятися, вирушати в дорогу. 3》 перен. Передаватися (про предмети).

СУМ-20сучасний тлумачний словник

МАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1 . Здійснювати мандрівку. Раз якось навідався до його [нього] один італієць, з котрим Гельє, мандруючи, запізнався в Флоренції (М. Коцюбинський); Вона [Л. Українка] через .. хворобу багато мандрувала (М. Рильський); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена .. мандрував історик Геродот (С. Журахович); Лицарі-братчики ще кілька разів мандрували до Хортиці й назад, з боями і втратами долаючи тяжкий шлях (О. Бердник); Вiн вважає, що ти живеш вiдлюдником на якiйсь незаселенiй планетi чи просто мандруєш космосом на “Валькiрiї” (О. Авраменко); // перен. Переноситися думками. Вслухаючись [по радіо] у голос Москви, Михайло щовечора мандрував у свою молодість, у дитинство (П. Загребельний); Ще напередоні я подумки мандрував до Нью-Йорка, Сінгапура й Сіднея (Б. Антоненко-Давидович); Якуб умів яскраво розповідати, і Арсен в уяві мандрував з ним по без…

Етимологія

Ма́ндри + -увати

Джерело: Wiktionary

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: мандрува́ти

теперішній
ОсобаОднинаМножина
1 особамандру́юмандру́ємо / мандру́єм
2 особамандру́єшмандру́єте
3 особамандру́ємандру́ють
майбутній
ОсобаОднинаМножина
1 особамандрува́тимумандрува́тимем / мандрува́тимемо
2 особамандрува́тимешмандрува́тимете
3 особамандрува́тимемандрува́тимуть
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
мандруватьінфінітив

Синоніми та антоніми

Синоніми:
подорожувати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Казка про мандрівника · 1931
…ь тобі те, що ти бажав. Проте цього разу місяць нічого не відповів, тільки усміхнувся, не повертаючи до мандрівника голови, а чоловік постеріг, що він може тепер з галузкою в руці мандрувати крізь видиме й невидиме до самої сутності речей, за якою відкриваються неосяжні рівнини Божого віддиху.
literary_fts · e506ea2e_c0001

Джерело: literary_fts

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

A1 M34where-fromвивчаєтьсявідкрити →
B1 M07daily-life-and-routinesвивчаєтьсявідкрити →
B1 M37traveling-ukraineвивчаєтьсявідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі

Переклад

мандрувати
travel (be on a journey)(intransitive) to travel, to voyage, to tour, to wander, to roam, to rove, to peregrinate, to itinerate (go from place to place)

Джерело: dmklinger