мати[ма́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ма́ти I -тері, ж. 1》 Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка , перен. Про що-небудь дуже близьке, рідне. М а ти-один а чка — жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її (їх) без чоловіка. Б о жа (Госп о дня, Преч и ста) М а ти рел. — Богородиця, мати Христа. Крий (не дай) М а ти Б о жа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання. М а ти Б о жа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін. 2》 Самиця стосовно своїх малят. II м а ю, м а єш, недок. , перех. 1》 також без додатка . Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось. || Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей. || у сполуч. з кільк. числ. та ім. рік, літа. Уживається на означення чийогось віку. || у сполуч. з кільк. числ. та на…
МА́ТИ ¹ , тері, ж. 1 . Жінка стосовно до дитини, яку вона народила. У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис); – Га, що ж діяти, – мовив Гривко. – Раз мати родила, раз і вмирати треба (І. Франко); Проводжає сина мати захищати рідний край (В. Сосюра); Оленка притулилася до матері: – Їсти!.. (В. Барка); Одного разу, вже після смерті матері, батько привіз якусь молоду жінку (Д. Білоус); // Жінка, що має або мала дитину. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде [люди] на землі (Т. Шевченко); Мати тоді сита, коли діти не голодні (К. Гордієнко); Я шаную тебе, невідома, бо ти стала матір'ю (М. Дашкієв); Пан Вайнінгер виділяє два основних типи жінок: тип жінки-матері і тип жінки-повії (Н. Сняданко); * Образно. – Повторення – мати навчання, – підтакував Трояцький (Ю. Збанацький); * У порівн. [Кирило:] А про мене нігде [ніде] й краще немає, я…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 135
Морфологія
іменник · 36 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| матері́ | жін., давальний |
| ма́ти | жін., кличний |
| матері́ | жін., місцевий |
| ма́ти | жін., називний |
| ма́тір'ю | жін., орудний |
| матері́ | жін., родовий |
| ма́тір | жін., знахідний |
| матеря́м | множина, давальний |
| матері́ | множина, кличний |
| матеря́х | множина, місцевий |
| матері́ | множина, називний |
| матеря́ми | множина, орудний |
| матері́в | множина, родовий |
| матері́в | множина, знахідний |
| ма́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| ма́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| ма́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| ма́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| ма́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| ма́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| ма́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| ма́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| ма́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| май | наказовий, однина, 2 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ма́тір | жін., кличний |
| ма́тір | жін., називний |
| ма́ти | жін., знахідний |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| мать | інфінітив |
| ма | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вража (лиха, хрінова і т. ін. ) мати, лайл
1. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. — От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети). 2. з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Чи я ж тобі (Енеєві) та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів (І. Котляревський); Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (О. Стороженко); // зі сл. бодай, щоб і т. ін. Уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного. — Я, бачте, такий чоловік — м’якушка.. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! (Марко Вовчок). і в гадці (в д…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…чується смертю, якщо будівничий, нехай і на яку коротку мить, улякнеться або уляже спокусі розслабитися. Той, хто закладає опірні пункти, не сміє думати про себе; і йому не вільно мати перепочинку, дарма що для стороннього ока праця будівничого скидається радше на дитячу розвагу: пускати на воду паперовий кораблик, стежачи, чи він потоне, чи ні. Та саме в найхис…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger