мед[ме́д]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
-у, ч. 1》 Густа солодка маса, яку бджоли виробляють із нектару квітів. || Квітковий нектар, що його збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. || перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. 2》 Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси.
МЕД, у, ч. 1 . Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Г. Квітка-Основ'яненко); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (П. Колесник); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (з наук.-попул. літ.); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей – цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Т. Шевченко); * У порівн. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (І. Нечуй-Левицький); // Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці – долини, Чиста річка і лісок (Я. Щоголів); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (М. Рильський); // перен. Про…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 426
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | мед | меди́ |
| Родовий | ме́ду | меді́в |
| Давальний | медові / ме́ду | меда́м |
| Знахідний | мед | меди́ |
| Орудний | ме́дом | меда́ми |
| Місцевий | меді / медові / ме́ду | меда́х |
| Кличний | ме́де | меди́ |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) з медом та (з) маком, зі сл. промовити, сказати і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала
Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький). влипнути як муха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко). влити в бочку меду (в мед) ложку дьогтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети). вхопити (захопити) шилом ( рідше на шило) патоки (меду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухоп…
Фразеологічний словник української мовилетіти / налетіти, як мухи на мед
Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т.ін. Летять, як мухи на мед (Укр. присл.); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).
Фразеологічний словниклипнути, як (мов, ніби ́і т.ін.) бджоли (мухи) до меду до кого--чого
Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об'єкта своєї уваги. Дівчата липли до його нього, як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити Оленка. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).
Фразеологічний словниклити медові речі
Говорити облесливо, нещиро і т.ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, безупину лив медові речі (З журналу).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…коли не повірив би, якби не пересвідчився на власні вуха, що клацала й переливалася, немов вона із суцільних трелів, схлипувань і хвилястих блакитного кольору патичків, вкачаних у мед, однак, на диво, Стецько її якимось чином розумів, наче змалечку тільки нею й спілкувався, ба більше, він сам, а це вже переходило всі межі, вільно, зі смаком, мало не хизуючись,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger