міра[мі́ра]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
мі́ра -и, ж. 1》 Одиниця виміру чого-небудь. Міра ваги . Міра об'єму . 2》 чого , яка . Те саме, що мірка 2). 3》 Певна величина, що є одиницею виміру в конкретних умовах. 4》 Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. || Те саме, що міряння . 5》 перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь. 6》 Величина, розмір, ступінь чого-небудь. Значною мірою . Понад міру . Почуття міри . Без м і ри — а) дуже багато, у великій кількості; б) дуже сильно; безмірно. В міру — а) відповідно до чого-небудь (сил, можливостей, здібностей і т. ін.); б) залежно від чого-небудь; в) скільки треба; достатньо. В м і ру тог о як — в той час як, відповідно до того, як. 7》 Випробна таблиця для визначення роздільної здатності фотоматеріалів і об'єктивів.
МІ́РА, и, ж. 1 . Одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (з навч. літ.); Слово це [маршрут] стоїть першим у Кузьчиному зошиті. В тому синенькому зошиті, де на обкладинці надрукована таблиця множення й метричні міри (О. Донченко); Міра ваги ; Міра об'єму. 2. чого, яка. Те саме, що мі́рка 2. За міру вівса чи віз гною він знайшов би як віддячити (С. Чорнобривець); В млині беруть шістнадцяту міру з млива! Не великий заробіток і ґазді, і мірошникові (І. Нечуй-Левицький). 3. Певна величина, що є одиницею виміру в конкретних умовах. – Проти своєї натури налива [шинкар] якраз повну міру (Г. Квітка-Основ'яненко); Тільки потім, уже по вечері, прийшла до господи жінка якась “одержима” .. і принесла для Мессії олії пахучої міру (Леся Українка); Новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, станкий,…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | мі́ра | мі́ри |
| Родовий | мі́ри | мір |
| Давальний | мі́рі | мі́рам |
| Знахідний | мі́ру | мі́ри |
| Орудний | мі́рою | мі́рами |
| Місцевий | мі́рі | мі́рах |
| Кличний | мі́ро | мі́ри |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
без міри
1. перев. чого. Дуже багато, велика кількість чого-небудь. — Багато сонця, без міри чистого повітря, навкруги добро — і чоловік добрішає (М. Коцюбинський); Чудна ваша природа, земляки, лісу без міри, народ простий та довірливий.. (Ю. Яновський); // зі сл. їсти, пити і т. ін. Велику кількість; надмір. У них —..і їдять, і п’ють без міри (А. Хижняк); // Повністю, до кінця. Вона (Леся) без краю і без міри Талан і серце віддала, І ні хвилиночки в розваги, І ні краплиночки собі (П. Воронько). 2. перев. з дієсл. або з прикм. Уживається для підсилення висловлення; дуже, дуже сильно. І тільки що човни уздріли (аркадяни), То всі злякалися без міри (І.…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…и тиші верблюжий горб. Тільки пустелі піщані очі. Людське життя — непотрібніше, ніж старе сідло, Пожбурене в порох грабіжником. Де є пасовища і криниці З прохолодною водою. Десь є міра, число і невмируще серце. Але тут тільки полудень, Вапняки й проминальність. І пісня, як череп, Над випаленим суходолом.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger