наближатися[наближа́тися]

наближа́тися - а юся, - а єшся і рідше набл и жуватися, -уюся, -уєшся, недок. , набл и зитися, - и жуся, - и зишся, док. 1》 Переміщатися на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. 2》 Ставати близьким у часі; наставати. 3》 Ставати подібним до кого-, чого-небудь, набувати схожості з кимсь, чимось.

НАБЛИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБЛИ́ЗИТИСЯ, и́жуся, и́зишся, док. 1 . Рухатися, пересуватися, переміщатися і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь. Здалеку йшла на село хмара куряви. Вона все наближалась, росла, здіймалась до неба (М. Коцюбинський); Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (О. Донченко); Гомін наближувався: стали виразно доноситись слова (Панас Мирний); Як тільки вони [лісоруби] наблизилися до мосту, один із них аж сплеснув руками від подиву, а інший, певне, від зворушення, зняв капелюха (А. Турчинська); // Ставати ближчим у відстані. Дуб наближався. В далекім степу горіли огні. І стояло древнє небо, а позаду туманіли міські оселі (М. Хвильовий). 2. Ставати близьким у часі; наставати. Наближався вечір (М. Коцюбинський); Н…