навчити[навчи́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
навчи́ти див. навчати .
НАВЧИ́ТИ див. навча́ти .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| навчимо́ | майбутній, множина, 1 ос. |
| навчи́м | майбутній, множина, 1 ос. |
| навчите́ | майбутній, множина, 2 ос. |
| навча́ть | майбутній, множина, 3 ос. |
| навчу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| навчи́ш | майбутній, однина, 2 ос. |
| навчи́ть | майбутній, однина, 3 ос. |
| на́вчено | |
| навчі́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| навчі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| навчі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| навчи́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| навчи́ти | інфінітив |
| навчи́ла | минулий, жін. |
| навчи́в | минулий, чол. |
| навчи́ло | минулий, сер. |
| навчи́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| навчіте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| навчи́ть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
навчати (вчити) / навчити розуму ((доброму) розумові, уму-розуму) кого
Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т. ін. І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах); Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний); — Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко); Подумав, подумав (горобчик) та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка). навчити на добрий розум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок). навчати добру і розуму. Доглядала ж (мати) сама його, сама й навчала Добру…
Фразеологічний словник української мовинавчати (вчити) / навчити розуму (доброму розумові, уму-розуму) кого
Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т.ін. І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах); Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний); — Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко); Подумав, подумав горобчик та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка). навчити на добрий розум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок). навчати добру і розуму. Доглядала ж мати сама його, сама й навчала Добру і роз…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…недавно захоплювалася. Однак гадюка і цього разу не вимовила уголос того, що думала, а тільки, мавши добре серце, ще дужче пожаліла орла й вирішила подвоїти зусилля, аби хоч трохи навчити свого приятеля дійсності. Правда, попри всі її намагання орел чомусь на очах дедалі тупішав, миршавів і вже ледве дихав, хоча гадюка не втрачала надії, що це одразу ж мине, щойно…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger