наслідок[на́слідок]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
на́слідок -дку, ч. 1》 Те, що виходить, випливає з чого-небудь; результат. 2》 у знач. прийм. , з род. в. , діал. Уживається для зазначення причини, що дала названі в реченні результати.
НА́СЛІДОК, дку, ч. 1 . Те, що виходить, випливає з чого-небудь; результат. Ся страшна хороба погана своїми наслідками, коли не доглянути всього як слід (Леся Українка); Я не можу вести далі розмови, коли вона дає несподівані наслідки (В. Винниченко); Статтю про наслідок своїх останніх дослідів він кілька разів брався починати (В. Підмогильний); Вже вечоріло, а наслідки суботника були ще зовсім мізерні (Б. Антоненко-Давидович); Негайно запросили геологів, почали роз-відкові роботи – без будь-якого наслідку (М. Дашкієв). 2. у знач. прийм., з род. в., діал. Уживається при зазначенні причини, що дала названі в реченні результати. Хлопці дійсно були незвичайно втомлені й ослаблені наслідком попередньої безсонної ночі (І. Франко).
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | на́слідок | на́слідки |
| Родовий | на́слідку | на́слідків |
| Давальний | наслідко́ві / на́слідку | на́слідкам |
| Знахідний | на́слідок | на́слідки |
| Орудний | на́слідком | на́слідками |
| Місцевий | наслідко́ві / на́слідку | на́слідках |
| Кличний | на́слідку | на́слідки |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…аходився втілювати в життя стільки років обдумуваний до подробиць і нарешті повністю визрілий винахід, його опала на якусь секунду зневіра, хоча, власне, ця зневіра прийшла вже як наслідок видива, яке застукало його зненацька, захитавши саму основу його існування, бо він засумнівався в тому, в чому людина ніколи не сміє сумніватися, і через це його й змело з цього с…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 7 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Причинність
Причи́нність, також причи́нно-наслідко́вий зв'язо́к, причи́новість, причи́ново-наслідко́вий зв'язо́к, кауза́льність — зв'язок між подією А й іншою подією Б («наслідком»), яка необхідно настає за першою чи витікає з неї. Хоча «причина» й «наслідок» визначені стосовно події, замість неї можна взяти іншу сутність, як-от процес, властивість, змінну, факт, стан справ тощо, — адже на питання «Яка з них є справжньою й основною причинності?» та «Як найкраще схарактеризувати зв'язок між ними?» людство ще не дало загальноприйнятих відповідей.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C