настрій[на́стрій]

на́стрій -рою, ч. 1》 Внутрішній, душевний стан. 2》 Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність. 3》 Охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь. 4》 Відносно стійкі емоції, що мають вплив на психічну діяльність. Веселий настрій . Сумний настрій .

НА́СТРІЙ, рою, ч. 1 . Внутрішній, душевний стан. О. Василь .. дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (М. Коцюбинський); Гадка, що я по стількох літах вільного і невільного вигнання знову верстаю той шлях, який проходив п'ятдесят літ тому, держачись за рукав свого батька, наповняла мене солодким настроєм (М. Грушевський); Настрій у нього був чудовий (З. Тулуб); * Образно. Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс (М. Коцюбинський). 2. Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність. Рідкодуб намагався в окремих вигуках вловити настрій зборів (І. Кириленко); По настрою в залі він уже бачив, що затримувати увагу зборів на пропозиції Кузіна нема рації, – провалять (А. Головко); Залежно від змісту й настроюпевних частин тексту змінюється інтонація й темп їх читання (з навч. літ.). 3. Охота, бажання робити що-неб…