національність[націона́льність]

націона́льність -ності, ж. 1》 Те саме, що нація 1). 2》 Належність до якої-небудь нації. Ценз націон а льності — вимога, відповідно до якої для володіння активним або пасивним виборчим правом необхідно належати до певної національності.

НАЦІОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1 . Те саме, що на́ція 1. Україна не моноетнічна, а багатонаціональна держава. У ній проживають представники близько 110 національностей. Основу населення становлять українці (з наук. літ.); Ширше з'ясував роль міщанства в ділі оборони віри й національності П. Куліш (з навч. літ.). 2. Належність, причетність, віднесеність і т. ін. до якої-небудь нації. – Не голіть, – просить Остап, – вуса запорозького, бо потім, – каже, – тяжко буде національність визначити (Остап Вишня); Найхарактерніша риса, що одрізнює православну церкву від церкви католицької, це її національність: кожна православна церква національна, тоді як католицька церква в самй засаді своїй інтернаціональна (з наук. літ.).