наш[на́ш]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
-а, -е, займ. присв. 1》 Який належить нам, яким ми користуємося. || Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках із нами. || у знач. ім. н а ші, -ших, мн. , розм. Близькі нам люди (родичі, друзі). || Який належить до одного з нами колективу, товариства; який складається з нас. || Який належить до однієї з нами держави, армії і т. ін. || у знач. ім. н а ші, -ших, мн. Ті, що належать до однієї з нами держави, армії і т. ін. || Який належить до того ж середовища, що й ми, близький до нас своїми поглядами, переконаннями, уподобаннями. || Стос. до нас. || Уживається в авторській мові – мій і моїх читачів, слухачів. || Власт. нам. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. нами. || Уживається в узагальнено-особовому значенні. 2》 у знач. ім. н а ше, -шого, с. , розм. Те, що належить нам або стос. до нас.
НАШ, а, е, займ. присв. 1 . Який належить нам, яким ми користуємося. – Чи ти ж, коню, будеш пити з нашої криниці? (Т. Шевченко); Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю (Ю. Яновський); // Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках з нами. – Се наша сестра Галя! – каже їм менший брат (Марко Вовчок); Осиротів наш рід, то не хочу, щоб моя сім'я сиротіла (М. Стельмах); // у знач. ім. на́ші, ших мн., розм. Близькі нам люди (родичі, друзі). Тішуся, що скоро буду вдома і побачу тебе і всіх наших (М. Коцюбинський); [Катря: ] Ех, не поїхав би ти сьогодні, зійшлися б усі наші, підняли б тости... (З. Мороз); // Який належить до одного з нами колективу, товариства; який складається з нас. – А чого ти, парубче, до наших дівчат доріжку топчеш? (Григорій Тютюнник); – Ти ж, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста, – з гонором каже Сагайда (О.…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 53
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| на́шій | жін., давальний |
| на́ша | жін., кличний |
| на́шій | жін., місцевий |
| на́ша | жін., називний |
| на́шою | жін., орудний |
| на́шої | жін., родовий |
| на́шу | жін., знахідний |
| на́шому | чол., давальний |
| наш | чол., кличний |
| на́шім | чол., місцевий |
| на́шому | чол., місцевий |
| наш | чол., називний |
| на́шим | чол., орудний |
| на́шого | чол., родовий |
| на́шого | чол., знахідний |
| наш | чол., знахідний |
| на́шому | сер., давальний |
| на́ше | сер., кличний |
| на́шім | сер., місцевий |
| на́шому | сер., місцевий |
| на́ше | сер., називний |
| на́шим | сер., орудний |
| на́шого | сер., родовий |
| на́ше | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ваша сестра
Всі жінки, жіноцтво. Кіко (скільки) він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Так у него (нього) ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич). наша сестра. ( Катря:) Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (С. Васильченко). де взявся на нашу голову, несхв. Уживається для вираження сильного незадоволення, прикрості з приводу чогось або несподіваної чи небажаної появи кого-небудь. — Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива... (Іван Ле). де наше (ваше, його і т. ін. ) не пропадало (не пропадає). Уживається для вираження чиєїсь готовн…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…я. Ба більше, як тільки він посунув уперед, бажаючи провчити тих, що не знати чого, знову сікалися до нього, кілька особливо ретельних напастувальників захоплено вигукнули: "Він — наш! Він — наш!" — і запропонували йому стати почесним громадянином їхнього міста-держави. Зачудування рибалки не мало меж. І після того, як таке повторилося кілька разів, він мусив с…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger