небо[не́бо]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I н`ебо -а, с. 1》 Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі шатра. 2》 За релігійними уявленнями – місцеперебування Бога, ангелів, святих; потойбічний світ, рай. II неб`о див. Набу .
НЕ́БО, а, с. 1 . Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Уже зірниця На небі ясно зайнялась (Т. Шевченко); Високо-високо на темному небі сіяла велика ясна зоря (Леся Українка); В провулках, поміж тинами, клубочилася темрява, але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник); * У порівн. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (І. Нечуй-Левицький). 2. Місце перебування Бога та святих; потойбічний світ. – Не покину тебе ніколи і другої не свататиму .. – Забожись, заприсягнись перед небом, – сказала Лукина (І. Нечуй-Левицький); [Єпископ:] Не треба плакати, хоч би померла дитина ваша, – їй велике щастя на небі приготоване (Леся Українка); – Коли навіть пан Бог з святого неба не хоче зглянутись над мужиком, то ні від кого рятунку не жди (М. Стельмах). Зво́дитися / звести́ся у не́бо (до не́ба) див. зво́дитися ; Здійма́ти (рідко зніма́ти, зно́сити) / здійн…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 56
Морфологія
іменник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| не́бу | сер., давальний |
| не́бо | сер., кличний |
| не́бі | сер., місцевий |
| не́бу | сер., місцевий |
| не́бо | сер., називний |
| не́бом | сер., орудний |
| не́ба | сер., родовий |
| не́бо | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| не́бові | сер., давальний |
| не́бові | сер., місцевий |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж (і)) небу ( рідко небові) (буде (стане)) жарко
Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко); Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний); Захар же, навпаки, зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко); — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко). висіти (повисати) / повиснути в повітрі (між небом і землею). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Але ж він (твір), певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить ж…
Фразеологічний словник української мовиаж (і) небу (небові) буде (стане) жарко
Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Знов пост охорона біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко); Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний); Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко); — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко).
Фразеологічний словникживим до бога (на небо) лізти / полізти
Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька). 2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу лікаря, — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ито з державних міркувань заборонили. Джалапіту попросили тримати промову на прийнятті державних музів і дуже здивувалися, коли Джалапіта розкрив рота і замість промови випустив у небо зграю горобців. Усі почали нарікати, що Джалапіта не дотримав слова, і тепер була черга Джалапіти дивуватися, бо це була його найкраща промова, яку він будь-коли виголосив, і він…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger