номер[но́мер]

но́мер -а, ч. 1》 Порядкове число предмета серед інших однорідних. Інвент а рний н о мер — номер, що його використовують для обліку та контролю за наявністю і станом майнових цінностей. ** Н о мер бл о ка — в обчислювальній техніці – номер фізичного запису на носії; складається з номерів циліндра, доріжки та запису на доріжці. Н о мер користувач а — у системах обробки інформації – номер, що його присвоюють користувачеві та використовують для ідентифікації в момент входження у систему. Н о мер пріорит е ту — в обчислювальній техніці – умовне число, що його присвоюють завданню або пункту завдання і яке визначає черговість обробки завдання в мультипрограмному режимі. Н о мер р і вня — номер, який вказує на розташування елемента в ієрархічному упорядкуванні. Особ и стий ідентифікац і йний н о мер — цифровий код, що присвоюється власникові пластикової картки для встановлення його особи в розр…

НО́МЕР, а, ч. 1 . Порядкове число предмета серед інших однорідних. Кожна крапка на карті має свій порядковий номер (О. Донченко); Як відомо, номер елемента з таблиці Менделєєва збігається з величиною заряду ядра (з наук.-попул. літ.); Пантелеймон Гаврилович зняв телефонну трубку, набрав номер (М. Руденко). 2. Який-небудь предмет, позначений порядковим числом. Вже більше як десять років родина Бондаренка жила тут, на Гоголівській, у номері сімнадцятому (А. Головко). 3. Окремий примірник газети, журналу і т. ін.; число. Надвечір у городі не можна було вже знайти в газетярів ювілейного номера з портретом Шевченка (С. Васильченко); Кость .. ховає під подушку старий номер “Вокруг света” (О. Донченко). 4. Шматок картону, бляхи і т. ін. з позначеними на ньому цифрами, що є певним документом, знаком інвентаризації і т. ін. У кожного з них [голубів] на нозі невеличке гумове кільце й номер (О. До…