означення[озна́чення]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
озна́чення -я, с. 1》 Дія за знач. означати 1), 3). 2》 лінгв. Другорядний член речення, що відноситься в реченні до іменника або субстантивованого слова і виражає якусь ознаку предмета (якість, властивість, кількість). 3》 мат. Твердження, що роз'яснює, якого розуміння надають тій чи іншій назві або виразові.
ОЗНА́ЧЕННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. означа́ти 1, 3. Марусяк .. бачив, як Олена.., узявши праву руку мужа, притискала її до чола і до грудей по двічі. Се був якийсь предвічний жест для означення повної своєї покірливості і рабської любові (Г. Хоткевич). 2. лінгв. Другорядний член речення, що відноситься в реченні до іменника або субстантивованого слова і виражає якусь ознаку предмета (якість, властивість, кількість). Аналіз мовностилістичних засобів твору показує, що означення як засіб оцінки, як вираз ставлення персонажа (і автора) до певних подій і явищ становить широко вживаний автором художній прийом (з наук. літ.). 3. мат. Твердження, що роз'яснює, якого розуміння надають тій чи іншій назві або виразові. △ (1) Узго́джене озна́чення, лінгв. – означення, що виражається прикметниками, дієприкметниками або прикметниковими словами (займенниковими прикметниками та порядковими числівниками)…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | озна́чення | озна́чення |
| Родовий | озна́чення | озна́чень |
| Давальний | озна́ченню | озна́ченням |
| Знахідний | озна́чення | озна́чення |
| Орудний | озна́ченням | озна́ченнями |
| Місцевий | озна́ченні / озна́ченню | озна́ченнях |
| Кличний | озна́чення | озна́чення |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ловитися (попадати і т.ін.) / упійматися (пійматися, попасти і т.ін.) на гачок чий, який і без означення
Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею жертві, що вона щось знає про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде); Богдан уловлює все.., а Хворостенко зразу ж ловиться на гачок (М. Стельмах); Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Ю. Збанацький); Не піймався на гачок полковник Богун, а сам винищив аж два полки (П. Панч); Обережна, розумна людина не піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети); Він жив удома, доп…
Фразеологічний словникгород (рідше тин) городити, який і без означення, перев. несхв
Починати якусь справу. — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко); — Та ті варт тоді город городити? Чи не краще тоді вдома лишитися?(Г. Коцюба); Мабуть, це викликало б у всіх посмішку — навіщо було город городити, навіщо затівати (З журналу); Трапляється, що не збагнеш: навіщо все це, чого було отой тин городити? (З газети). тин городиться. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився (З журналу).
Фразеологічний словникта й буде решта! Уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи
Як мати лежать лежати у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…про розпалювання міжнаціональної ворожнечі... — Овва! — дещо збентежився ти. — Наскільки пригадую, це саме ви назвали Москву "засраною", і я, хоч до деякої міри поділяю таке ваше означення, проте не можу нести відповідальності за сказане вами... Втім, усі ми — тільки відголоски великого Світового Дзвону, і жодне наше слово не народжується само собою. Хто це там, до…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 10 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger