опора[опо́ра]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
опо́ра -и, ж. 1》 Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого-, що-небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2》 спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі діючих на них зусиль на інші частини споруди і машини або на їхню основу. Опора моста . Опора підвісної дороги . 3》 перен. Сила, яка підтримує кого-небудь, на яку опирається хтось. || Підтримка, допомога, захист. || Людина (друг, родич), на яку можна покластися, якій можна довіритися, від якої можна очікувати допомоги. Опора в житті . 4》 Дія і стан за знач. опирати , оперти і опиратися , опертися .
ОПО́РА, и, ж. 1 . Те, на що спираються або на що можна спертися. Коли їй розповіли, чого прийшли, вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (М. Коцюбинський); Він почуває під ногами хистку палубу судна, і йому не треба твердішої опори (Ю. Яновський); // Предмет, який підтримує кого-, що-небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. Гесслер підбіг і сам вибив з-під її ніг опору (А. Хижняк). 2. спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі спрямованих на них зусиль на інші частини споруди, машини або на їх основу. Опорою називають дерев'яну, металеву або залізобетонну конструкцію, на якій підвішують ізолятори, проводи і троси (з наук. літ.); Вже видно було їм крізь імлу світання темні опори моста (О. Гончар); Опора підвісної дороги. 3. перен. Сила, яка підтримує кого-небудь, на яку опирається хтось. Вона…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | опо́ра | опо́ри |
| Родовий | опо́ри | опо́р |
| Давальний | опо́рі | опо́рам |
| Знахідний | о́пору | опо́ри |
| Орудний | опо́рою | опо́рами |
| Місцевий | опо́рі | опо́рах |
| Кличний | опо́ро | опо́ри |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
іти шляхом (по лінії, лінією) найменшого опору
Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети). шлях (лінія) найменшого опору . Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…себе. — Що ж одна людина спроможна вдіяти? — Все. Лише людина боїться або й ледача шукати опертя в собі, зручніше покладатися на когось, а не на власні сили, забуваючи, що власна опора — від Бога. — А як людина слаба?
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger