останній[оста́нній]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
оста́нній -я, -є. 1》 Який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій і т. ін.; такий, після якого немає іншого подібного; прот. перший. || Який залишається до кінця чого-небудь. || Який завершує собою який-небудь цикл, певну працю і т. ін. || Те саме, що передсмертний . Віддав а ти ост а нню ш а ну; Проводж а ти в ост а нню путь кого — виражати пошану до померлого, прощаючись із ним. 2》 Єдиний, який зберігся, залишився. || Який втрачаючись, вичерпуючись, добігає до кінця. || у знач. ім. ост а ннє, -нього, с. Рештки, залишки від чого-небудь. До ост а ннього — поки є можливість. 3》 Вирішальний, остаточний. || Найважливіший, найвагоміший. 4》 Найближчий до моменту повідомлення (про певну подію і т. ін.); попередній. || Який безпосередньо передує тому, про що йде мова або моментові повідомлення (про відтинок часу). 5》 Крайній, найвищий. || Найпізніший з-поміж інших. Останній термін .…
ОСТА́ННІЙ, я, є. 1 . Який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій і т. ін.; такий, після якого немає іншого подібного; протилежне перший . Гарно сміється той, хто сміється останній! (прислів'я); Він пильно дивився на густу масу чорних шапок.., доки й останній чоловік не вийшов з двора (І. Нечуй-Левицький); Останній екзамен він складав вісімнадцятого серпня (Григорій Тютюнник); Настає нарешті той день, коли десятикласникам лунає їхній останній дзвоник (О. Гончар); // Який залишається до кінця чого-небудь. У той день було чотири уроки. Спіткнувшись на першому, останні Василь пробув наче в чаду якому (Панас Мирний); // Який завершує собою який-небудь цикл, певну працю і т. ін. З приємністю дізнався, що IV і останній том Вашого дуже цінного словаря [словника] уже вийшов (М. Коцюбинський); // Те саме, що передсме́ртний. Демид посміхнувся й подивився на Тетяну останнім поглядом. Сн…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| оста́нній | жін., давальний |
| оста́ння | жін., кличний |
| оста́нній | жін., місцевий |
| оста́ння | жін., називний |
| оста́нньою | жін., орудний |
| оста́нньої | жін., родовий |
| оста́нню | жін., знахідний |
| оста́нньому | чол., давальний |
| оста́нній | чол., кличний |
| оста́ннім | чол., місцевий |
| оста́нньому | чол., місцевий |
| оста́нній | чол., називний |
| оста́ннім | чол., орудний |
| оста́ннього | чол., родовий |
| оста́ннього | чол., знахідний |
| оста́нній | чол., знахідний |
| оста́нньому | сер., давальний |
| оста́ннє | сер., кличний |
| оста́ннім | сер., місцевий |
| оста́нньому | сер., місцевий |
| оста́ннє | сер., називний |
| оста́ннім | сер., орудний |
| оста́ннього | сер., родовий |
| оста́ннє | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| останняя | жін., кличний |
| останняя | жін., називний |
| останнюю | жін., знахідний |
| останнєє | сер., кличний |
| останнєє | сер., називний |
| останнєє | сер., знахідний |
| останнії | множина, кличний |
| останнії | множина, називний |
| останнії | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вирушати / вирушити в останню путь
Помирати. — Прости мене, мій дорогий! — обняв (Сурен) Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь... (Василь Шевчук). віддати останній подих. Вмерти. Він (Гризлов) заворушив пошерхлими вустами, певно, хотів щось сказати, але так і не сказав, віддавши останній подих (В. Кучер). дерти шкуру (шкіру) з кого. 1. Бити, карати кого-небудь. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр.. присл..); — А якби й загубив (ножа), то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар). 2. Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. — Чого ж він, Да…
Фразеологічний словник української мовиостанній крик моди
Новинка в одязі, у взутті і т.ін., що привертає до себе увагу. Дівчина своїм платтям гордовито демонструвала останній крик моди (З усної мови).
Фразеологічний словникна Божій (останній) дорозі
У передсмертному стані; помирати. Аж здивувавсь панотець, що така здорова дівка, у три дні, як занедужала, а вже й на Божій дорозі (Г. Квітка-Основ'яненко); Робила й не спала Катря, поки аж… сон її обняв коло колиски. Прокинеться,— до дитини, а дитинка вже на Божій дорозі (Марко Вовчок).
Фразеологічний словникна тій останній межі
Перед смертю. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати — яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
— Усе живе мусить вмирати,— підсумував бик і, вмостившися під дюною, поклав собі за щоку подарунок пустельного лисика, кульку сну, який його одразу й здолав, хоча цей останній відпочинок не протривав довго, бо з-за дюн виковзнув невдовзі промінь, від якого бик підхопився на ноги й, пригадавши фенекові слова, розв'язав капшучок. Як же він здивувався, кол…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger