питання[пита́ння]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
пита́ння -я, с. 1》 Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз'яснення і т. ін. Задавати питання . Піднімати питання . Ставити питання . Знак пит а ння — розділовий знак, який застосовується на письмі для вираження запитання, сумніву, вагання. 2》 яке , про кого – що . Положення, справа, предмет, які вимагають розв'язання, обговорення, уваги і т. ін. Болюче питання . Гостре питання . 3》 чого . Справа чи обставина, що стосується чого-небудь або залежить від чогось.
ПИТА́ННЯ, я, с. 1 . Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз'яснення і т. ін. – Невже пак ви й справді пили з нею чай в гостях? – не втерпіла зацікавлена Галецька, і те питання якось вислизнуло в неї з рота недоброхіть (І. Нечуй-Левицький); Ми, збившись у гурт, намагались відповісти Жабі на її запити і самі засипали її питаннями (Олесь Досвітній). 2. яке, про кого – що. Положення, справа, предмет, які вимагають розв'язання, обговорення, уваги і т. ін. Коли вже зачепили всі питання Про бога й про посмертне проживання, То й я вам думку висловлю свою (Леся Українка); Немало складних питань ставило життя .. день у день (С. Журахович); Питання про красу в нашому .. мистецтві треба порушити і про нього слід говорити (О. Довженко); Радити Вам, які саме книжки поперекладати – не почуваюся на силі, бо це питання великої ваги (М. Коцюбинський); – О, це питання складне, над ним я саме…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пита́ння | пита́ння |
| Родовий | пита́ння | пита́нь |
| Давальний | пита́нню | пита́нням |
| Знахідний | пита́ння | пита́ння |
| Орудний | пита́нням | пита́ннями |
| Місцевий | пита́нні / пита́нню | пита́ннях |
| Кличний | пита́ння | пита́ння |
Синоніми та антоніми
Пароніми
Фразеологізми та сталі вирази
болюче (гостре) питання
Назріла, складна для розв’язання проблема. Мені щеміло серце за Жабі .. “Що з нею?” Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Олесь Досвітній); Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М. Коцюбинський). ставити / поставити питання (справу) руба (ребром). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. (Бережний:) Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); (Яків:) І став питання ребром. (Семен:) Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. За…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Однак коров'ячі тіточки-виховательки, які радо витлумачували невгамовному бичкові всі його питання, цього разу виявилися, на диво, глухими. А коли бичок ще раз, вже наполегливіше, поцікавився, чи й воли належать до бичачого роду, бо ж йому кортіло одразу розв'язати всі питання,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 9 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Питання
Пита́ння — форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка не питальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F