пляма[пля́ма]

пля́ма -и, ж. 1》 Частина якої-небудь поверхні, що вирізняється своїм забарвленням, кольором, освітленням. || Забруднене місце на чому-небудь. Родима пляма . Ж о вта пл я ма — місце найкращого бачення (сприймання світла) в сітківці ока людини і хребетних тварин. Пігм е нтні пл я ми — плями, які утворюються внаслідок зміни вмісту в шкірі меланіну, а також внаслідок відкладання в шкірі продуктів обміну речовин. Сліп а пл я ма — місце виходу зорового нерва в порожнину ока, нечутливе до світла. С о нячні пл я ми — тимчасові утворення на поверхні Сонця, що видаються темними плямами. 2》 перен. Що-небудь неприємне, що ганьбить (у 1 знач. ).

ПЛЯ́МА, и, ж. 1 . Частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням. На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями, або червоні та білі латки (І. Нечуй-Левицький); Нога в хлопця взялася синіми плямами, він пашів жаром і марив (О. Донченко); На поверхні Сонця буває виразно видно маленькі темні утворення – плями (з наук.-попул. літ.); * У порівн. З сіней вийшов Софрон, попрямував до воріт і довго, як пляма старого портрета, чорнів у рамці розчиненої хвіртки (М. Стельмах); Жовтими, червоними й зеленими плямами світились ліхтарики стрілок (М. Трублаїні); // Забруднене місце на чому-небудь. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (М. Коцюбинський); Кілька бійців чистили зброю, .. походжав між ними .. Денис Блаженко, зазираючи в стволи, ревно дошукуючись плям (О. Гончар). 2. перен. Що-небудь неприємне, що ганьбить (у 1 знач…