поверх[пове́рх]

I п`оверх -у, ч. 1》 Частина будинку, ряд приміщень, розташованих на одному рівні. || Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. || Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. 2》 гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. 3》 рідко . Те саме, що поверхня 1). 4》 діал. Верх. II пов`ерх 1》 присл. Зверху чого-небудь. 2》 прийм. , з род. в. Указує на предмет, особу чи місце: а) вище від яких, над якими що-небудь розміщується або відбувається якась дія; б) вище від яких спрямована дія. 3》 прийм. , з род. в. Указує на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь перебуває. 4》 прийм. , з род. і знах. в. , рідко . Те саме, що понад 5). 5》 прийм. , з род. в. , рідко . Те саме, що понад 6).

ПО́ВЕРХ, у, ч. 1 . Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко); Терем київських князів збудований був на два поверхи (С. Скляренко); // Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка); // Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка); Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (М. Коцюбинський). 2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (з газ.). 3. рідко. Те саме, що пове́рхня 1. Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера…